Неля Четверук, 31 рік, учитель початкових класів селище Десна Вінницького р-ну:
— Доки є школа, є село. Немає школи, немає села. Люди завжди стараються селитися у селах, де є школа.
Ванда Заблоцька, 60 років, учитель Хмільницької школи N1:
— Коли в класі два учні — це не навчання. Школа має бути забезпечена і комп"ютерами, і спортзалою. Діти мають спілкуватися. А якщо цього нема, а всі предмети викладає один учитель, то краще дітей відправляти в іншу школу. Дітям треба буде вступати у вузи, і вони винитимуть нас, що дали погану освіту.
Лідія Яковенко, 57 років, учитель-методист, відмінник народної освіти із Брацлавської школи:
— Якщо в класах є хоча б три учні, то закривати школу не треба в жодному разі. Хай вони будуть малокомплектні, хай учителі проводять із дітьми індивідуальні заняття чи організовують комбіновані класи, але школа як острівець знань. Село без школи гине. А доцільність довозу школярів треба вивчати у кожному випадку.
Тетяна Ткачук, 56 років, учитель праці, село Мізяківські Хутори Вінницького р-ну:
— У нас навпаки, у селі Переорки, що відноситься до нашої сільради, відкривають школу нову. То ми раді. А якби нашу закрили, то дітям, а їх у нас понад 200, треба було б 8 кілометрів пішки йти до сусідньої Стрижавки. До шкільних автобусів, мало довіри. Бо діти молодших класів раніше закінчують навчальний день.
3 
35413
Коментарі