Протягом останніх тижнів сталися дві події, які додали пікантності скандальній історії щодо привласнення лідером Партії регіонів Віктором Януковичем державної резиденції "Межигір"я".
За ініціативою Мінприроди цій місцевості надали статус історико-архітектурного та природного заповідника, а "регіонали", як виявилося, вилучили з архівів місцевої райдержадміністрації всю документацію, що стосувалася оформлення "Межигір"я" як приватної власності їхнього боса.
Віктор Янукович нещодавно сказав: "Мене як людину і мою сім"ю це ображає". Під словом "це" вразливий Віктор Федорович має на увазі, що лихі люди хочуть із нього просто-таки бомжа зробити: забирають, мовляв, непосильною працею нажитий, на останні гроші куплений будиночок. Який жах! Але полягає він не в "стражданнях" Януковича, а в безпрецедентно зухвалій махінації, завдяки якій він став власником цього маєтку.
"Я був вимушений продати практично все, що мені належало: і у Донецьку, і в Києві, всі квартири, які мав. Я все продав і купив цей будинок", — розповідає лідер Партії регіонів. Про який будинок ідеться?
Перш ніж перейти до Віктора Януковича, об"єкт називався урядовою резиденцією "Межигір"я" і перебував у державній власності. Від часів першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Щербицького резиденція призначалася для прийомів іноземних делегацій і відпочинку високопоставлених партійних функціонерів. Тому й будували "Межигір"я" з властивим радянській номенклатурі розмахом. Але в головного "регіонала" підхід масштабніший. "Яка ж це резиденція, якщо це звичайний будинок? То хіба можна будинок 600 квадратних метрів загальною площею назвати резиденцією?" — дивується Янукович.
Звичайно, можна й так сказати: будинок у 600 кв. м і ділянка при ньому гектарів на 140 — це норма для громадянина України. Мовляв, у нас усі так живуть — за винятком хіба що тих, у кого взагалі немає житла; за винятком сотень тисяч сімей, які десятиліттями стоять у квартирних чергах; за винятком мільйонів, що туляться у гуртожитках, готельках, "хрущобах", і за винятком десятків мільйонів власників шести присадибних соток. Загалом цих винятків — приблизно 46 млн людей. А решта 100 тис. персон живуть саме в "будиночках" — як любить висловлюватися Віктор Янукович.
Але він не просто називає свій величезний маєток будинком. Лідер "регіоналів" ще й Конституцію згадує: мовляв, у ній написано, що кожному громадянинові гарантовано право на житло.
26 серпня 2009 року Кабінет Міністрів Юлії Тимошенко ухвалив рішення про повернення в державну власність урядової резиденції "Межигір"я". Це в селищі Нові Петрівці Вишгородського району Київщини.
"Те, що Янукович особисто для себе цю урядову резиденцію забрав під свою дачу, не зійде йому з рук", — пообіцяла Тимошенко.
Виведення "Межигір"я" з власності держави відбувалося через Національну акціонерну компанію "Надра України". Причому того-таки дня, коли їй передали резиденцію, компанія отримала ще два об"єкти в самісінькому центрі Києва — по вул. Володимирський, 34 та в Золотоворітському пров., 9. У результаті і "золота", без перебільшення, столична нерухомість, і урядова резиденція опинилися в повному розпорядженні лідера Партії регіонів та його прибічників. Схема "відокремлення" цієї власності від держави проста й цинічна.
Володимирові Щербицькому й на думку не спадало забрати в особисте користування урядову резиденцію
Коли 2006-го Віктор Янукович удруге став прем"єром, портфель міністра екології він віддав начальникові свого виборчого штабу Василю Джарти. А "Надра України" саме й перебувають у сфері відповідальності Міністерства екології. Джарти, в свою чергу, призначив на посаду голови "Надр України" потрібну людину — Едуарда Ставицького. Позаторік у липні уряд Януковича передав резиденцію "Межигір"я" до статутного капіталу згаданої компанії. І вже Ставицький підписав усі документи, необхідні для виведення об"єктів із державної власності.
Юлія Тимошенко ще в грудні 2007-го спробувала зламати цю схему, за якою земля і весь комплекс "Межигір"я" було фактично відчужено з держвласності. Очоливши уряд, вона звільнила Ставицького. Але незабаром до України докотилася хвиля світової кризи — і Кабінету Міністрів та прем"єрці довелося вирішувати куди серйозніші й нагальніші для людей проблеми.
Тоді ж, розуміючи, наскільки важливо об"єднати всіх політиків для подолання кризи, Тимошенко готова була піти на компроміс з опозицією — і запропонувала представникам Партії регіонів увійти до уряду. Показово, що при цьому Віктор Янукович зголошувався розпочати "об"єднувальні" переговори лише за умови, що за ним збережеться "Межигір"я". Проте так і не ризикнув працювати в одній антикризовій команді з урядом.
Тим часом Едуард Ставицький отримав рішення суду про поновлення на посаді й 19 серпня 2009 року прорвався до кабінету чинного глави правління "Надр України". Він навіть просидів там рівно день — доки його знову не звільнив уряд Тимошенко.
Повернімося ще раз у 2007 рік. Тоді, одержавши в розпорядження "Межигір"я", "Надра" передали його донецько-київській компанії "Медінвесттрейд". А та віддала натомість два "рівні за вартістю" будинки на Парковій дорозі в столиці. Це поряд із Маріїнським палацом, однією з офіційних резиденцій Віктора Ющенка. І уряд Януковича "для завершення ансамблю" передав отримані в обмін на "Межигір"я" будинки апарату президента.
У липні Ющенко підписав секретне розпорядження N148. Згідно з ним, урядову дачу на території комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" (до якого входить "Межигір"я") надано в користування Віктору Януковичу. Того ж дня на сайті президента з"явився й інший документ — указ глави держави, яким він зобов"язав прем"єра виконати рішення Ради нацбезпеки й оборони та забезпечити фінансування дострокових виборів.
Таким чином, президент отримав омріяні будинки на Парковій і, до купи, — згоду Януковича на проведення дострокових парламентських виборів. А той, за мовчазного схвалення глави держави, "викупив" у власність — фактично за безцінь — державну резиденцію. Тепер Віктор Федорович полює в улюбленому Дніпровсько-Тетерівському державному лісогосподарстві — неподалік від свого "звичайного будинку".
Місцеві жителі розповідають, що, коли їде кортеж Януковича, ніхто не може навіть проходити край дороги. Жодна жива душа — навіть селянські корови. Маєток обгороджено 3-метровим кованим парканом із табличками: "В"їзд заборонений". Місце, куди приїжджає екс-прем"єр — 10 км у глиб лісу. Але нікого з простих смертних туди не пускають. Тепер тут, як і у відібраному в держави "Межигір"ї", господар — лідер Партії регіонів.
"Регіонали" всіляко затягуватимуть справу. З надією, що Янукович переможе на виборах, а тоді вже як президент остаточно підчистить "кінці"
Послідовний у своєму намаганні повернути державі "прихватизовану" резиденцію, уряд задля полегшення цієї справи надав "Межигір"ю" статус заповідника, про що повідомив очільник Мінприроди Георгій Філіпчук. Та майже одразу потому народні депутати з парламентської комісії, що нібито розслідує факт незаконності арешту Бориса Колеснікова 2005 року і яку очолює "регіонал" Микола Джига, з"явилися у Вишгородській райдержадміністрації й вилучили документи, що стосуються сумнівної оборудки з придбання Януковичем цього об"єкта. Звісно, ніхто не пояснив, на яких підставах це робиться та який стосунок має ця комісія до незаконного набуття лідером "Регіонів" маєтку. Але й без того зрозуміло: "регіонали" всіляко затягуватимуть справу. З надією, що Янукович переможе на виборах, а тоді вже як президент остаточно підчистить "кінці", аби ніхто й ніколи на відібрав у нього цей ласий шматок.
Якщо ж узагальнити, то держава, безумовно, зобов"язана повернути собі власність, відчужену внаслідок чиновницьких зловживань. І це — єдино правильна політика, якої має дотримуватися влада.
Коментарі