Із 1 липня в Україні заборонили продавати м"ясо і здавати молоко від незареєстрованих тварин. Нині Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин зареєструвало в приватних господарствах і на підприємствах лише 19% худоби. Усього в Україні тримають майже 17 млн голів свійських копитних тварин.
58-річна Марія Дорошенко з села Мусіївка Хорольського району на Полтавщині отримала паспорти на своїх корів Куклу й Малишку ще торік.
— У газеті писали, що селяни мають заплатити по 13 гривень, а інші шість заплатить держава, — розповідає Марія Іванівна. — Але ми самі за все платили. За двох корів вийшло 38 гривень. Видали пакет документів: сам паспорт і ветеринарну картку. А ще номерки на вуха.
Щоб отримати паспорт на корову, потрібно було зробити тварині щеплення від туберкульозу, лейкозу та сибірки. Господар худоби мав принести копію ідентифікаційного коду.
— Люди не в захваті від цієї процедури, вважають її зайвим одбиранням грошей, — каже агент з ідентифікації в Хорольському районі Роман Діденко, 25 років. — Але згідно із законодавством, якщо худоба не ідентифікована, господар не має права здавати молоко на переробні підприємства, продавати тварину на м"ясо, не отримає дотацій від держави.
У Мусіївці люди тримають по 2–3 корови. У сусідніх Лазьках мають і по п"ять. Марія Дорошенко каже, що тримати худобу стає збитково.
— Невигідно зараз здавати молоко. Пляшка води коштує в магазині півтори гривні, а літр молока — лише гривню, — говорить жінка. — А нам щороку потрібно заплатити по 15 гривень за пасовище та по 10 — за корову, 15 гривень за те, що дадуть ділянку під сінокіс у 30 соток. Щоб її скосити, треба йти в контору, виписати косарку. За одну ділянку — 97 гривень. Ще сотню платимо, щоб привезли сіно додому, стільки ж за те, щоб склали. Це лише на одну корову, а в нас їх дві.
За молоко Дорошенки мають до тисячі гривень у місяць. Їх корови після отелу дають 30–34 л на добу. Здають молоко на "Пирятинський сирзавод", що майже за 100 км від села.
— Недавно нам сказали, що наступного року Пирятин не буде приймати молоко, якщо населення не дотримуватиметься певних вимог. Треба, щоб удома був доїльний апарат, холодильна установка, щоб у хліві не залежувався гній, — каже Марія Іванівна. — Тому, що здають багато неякісного молока. Щоб була більша жирність, люди туди кидають і порошок пральний, і соду, й мило. Якщо треба буде купувати всю техніку, то ми краще продамо корів. Один тільки доїльний апарат коштує близько двох тисяч гривень. Розведемо курей та індиків. Дешевше буде.
На Пирятинському сирзаводі інформацію не підтвердили, але й не спростували. Кажуть, що це не їхні вигадки, а загальноприйняті стандарти. Якщо їх запровадять на інших підприємствах, то і в Пирятині вони діятимуть.
7 
35413
Коментарі