— В Донецке жизнь намного лучше, чем в Луганске. Есть работа, зарплаты больше, можно ездить на море, — говорить 41-річний Володимир Клименко з Донецька. Порівнює життя в містах.
— Луганськ завжди був у тіні Донецька. У нас до Євро-2012 зробили дороги, купили нові тролейбуси, автобуси, побудували стадіон, аеропорт. Місто живе, як повноцінний мегаполіс. Коли були сильні обстріли околиць, у центрі все одно працювали театри, кіно, люди ходили в супермаркети. Луганськ сильніше постраждав від обстрілів. Там і зараз перебої з електрикою і мобільним зв'язком.
Улітку 2014 року Луганськ був у блокаді. У місті не було електрики, центрального водопостачання, мобільного зв'язку. Щоночі на вулиці падали снаряди.
— Обстрілювали центр міста, ринок, будинки поблизу площі Героїв Великої Вітчизняної війни, кварталу Алексєєва, — розповідає 56-річна Ірина Миколаївна з Луганська. — Багато місцевих отримали поранення, загинули. У серпні 2014-го горіла обласна дитяча лікарня, а люди все одно стояли на вулиці. Чекали хліба. Його привозили й роздавали з машини. Аби купити їжу, вишиковувалися черги. Пенсії не виплачували, ми виживали на заощадження.
Зарплати й пенсії в окупованих районах платять у російських рублях. У перерахунку мінімальна пенсія в обох так званих республіках однакова — 1642,4 грн. Мінімальна зарплата у ЛНР — 1976 грн.
— У Донецьку мінімалки як такої не існує. Майже всі мають середню зарплату — близько 4,7 тисячі гривень, — розповідає 36-річна Наталія Сидоренко з окупованої Макіївки Донецької області. — Такі гроші отримує слюсар п'ятого розряду і водій трамвая у Донецьку. Найменше платять прибиральниці — приблизно 1,2 тисячі гривень.
— У ЛНР найменша зарплата у вчителів — 1742 гривні. Стільки має молодий спеціаліст, який щойно закінчив університет, — каже 43-річна Анна Володимирівна з Луганська. Працює вчителем у школі. — Якщо вчитель перевіряє зошити — дають 218 гривень надбавки.
У Донецьку вчитель російської мови та літератури отримує щомісяця 3257 грн. Вимагають диплом спеціаліста чи магістра.
Між окупованими частинами Донецької та Луганської областей чиновники створюють кордони. На них чергують озброєні бойовики, людей висаджують із автобусів, перевіряють паспорти й багаж. Одному безкоштовно дозволяють провезти до 40 л міцного алкоголю, до 50 л вина і 100 л пива в день.
Квиток між Донецьком і Луганськом коштує 143,33 грн. Дорога займає близько 5 год.
— Скасувати перевірки нам обіцяли ще у квітні 2018 року. Але ватажки ЛНР і ДНР досі не домовилися, — каже 54-річний Василь Михайлович. Стоїть біля будівлі автовокзалу "Південний" у Донецьку. — На кордоні Луганської області ми заповнюємо міграційну карту: вказуємо ім'я, прізвище, дату народження, місце проживання. Там перевіряють усі документи, вибірково шманають сумки.
— У ДНР роботу можна знайти навіть у маленьких містах, — говорить 29-річний Костянтин Бєлов із Алчевська. — А в ЛНР — тотальне безробіття, десь прилаштуватися і в Луганську складно. В області постраждали всі великі підприємства. Алчевський металургійний комбінат зупинили в серпні 2014-го. За три роки запустили, але не на повну потужність. Працюють Ровенькиантрацит, Луганськтепловоз і Луганський патронний завод. Зарплату постійно затримують, нових людей не беруть. У бюджетні сфери не візьмуть без хабара.
Мій брат виїхав із Луганська у ДНР. Там функціонують понад 20 металургійних і машинобудівних підприємств, кілька великих шахт, заводів і фабрик. Під час навчання жив у Макіївці, має місцеву прописку. Із нею без проблем узяли гірником на шахту. Щомісяця платять 6108 гривень, дають гуртожиток.
У так званій ДНР влада сконцентрована в руках ватажка Дениса Пушиліна. У ЛНР питаннями влади займається рада міністрів, якою керує Сергій Козлов.
У Луганську є 50 депутатів "народної ради", в Донецьку — удвічі більше чиновників. Зарплата міністра у ДНР становить 31 515 грн, у ЛНР — удвічі менше.
— Єдине, що об'єднує наші дві республіки — підприємство "Внешторгсервис", — розповідає 46-річний Михайло Галкін із Донецька. — Воно зареєстровано в Південній Осетії — такій самій республіці. Ним керує український бізнесмен-утікач Сергій Курченко. Він контролює всі гіганти промисловості на території ОРДЛО. Тільки металургійні підприємства дали йому понад 41,5 мільярда гривень прибутку.
Споживчий кошик в окупованих районах Луганщини на 126 грн дорожчий, ніж на Донеччині. Середня квитанція за комунальні в Луганську на 131 грн більше за таку ж донецьку "комуналку".
— Тарифи в Луганську набагато вищі, аніж у Донецьку, — каже 57-річна Тамара Ковальчук. — У ЛНР електрика дорожча на 5 копійок, вивіз сміття — на 32,17 гривні за кубометр, газ — на 30 копійок, опалення — на 3,4 гривні.
4 контрольно-пропускні пункти працюють між Україною та окупованими Росією районами Донецької області — "Гнутово", "Новотроїцьке", "Мар'їнка" і "Майорськ". З окупованою частиною Луганщини працює лише пункт пропуску "Станиця Луганська". Люди переходять його пішки, бо міст зруйнований.
Донецьк отримував більше, ніж Луганськ
— Луганська область завжди була під Донецькою, — каже 62-річний Олександр Романенко з Єнакієво. — Дотації з бюджету перераховували в Донецьк, бо Янукович двічі був прем'єром і президентом. Вкладав мільйони у свій регіон. Схема не змінилася.
Розповідає про ціни на послуги в двох окупованих обласних центрах.
— У Донецьку проїзд у транспорті вчетверо дешевший, ніж у Луганську, — продовжує. — А пенсії і зарплати вищі. Середня пенсія в Донецьку — 2,1 тисячі гривень, у Луганську — 1,9 тисячі гривень. Головний лікар у лікарні ДНР отримує 2650 гривень, у ЛНР — 2320. Голова ДНР має 61 тисячу гривень зарплати, а керівник ЛНР — 25 тисяч.
3 
1
Коментарі