пʼятниця, 10 жовтня 2014 05:35

На Донбасі є 14 груп терористів
2

У батальйонах терористів на Донбасі воюють місцеві жінки та чоловіки, добровольці з Росії. Також є іноземці. Найбільший загін — сербських партизан
Фото: ФОТО: reuters
Озброєні бойовики супроводжують товариша, який несе ікону. Її знайшли в захопленому приміщенні Служби безпеки України в Луганську. Передали до православної церкви поблизу. Квітень 2014 року

— Росія змусила Україну підписати мінські угоди з людьми, які не контролюють ситуації на Донбасі — Плотницьким та Захарченком (прем'єр-міністри ЛНР та ДНР. — "ГПУ"). А збройні загони, підпорядковані куратору з Москви Миколі Павлову, заявляють про подальші воєнні плани, — говорить співголова громадянського об'єднання "Права справа" Дмитро Снєгирьов, 41 рік.

— Донецьк контролюють три структури. Раніше найвпливовішим був батальйон "Восток". Його очолює колишній керівник донецької "Альфи" Олександр Ходаковський. Він нараховував близько 2500 людей, після боїв лишилося до 200. Деякі загони кавказців узгоджують свої дії з "Востоком". Батальйон розмістився у Макіївці. Відступив туди, коли до Донецька приїхав Ігор Гіркін і оголосив себе комендантом міста.

Олександрові Захарченку підпорядкований батальйон "Оплот", створений на основі харківського бійцівського клубу — так званої "фабрики тітушок". Налічує до 2500 терористів.

"Оплот" воює за вплив з "Востоком". Періодично обстрілюють один одного "Градами".

Третя потужна група — "Слов'янська гвардія" Гіркіна, підпорядкована Москві. До неї входить група бійців так званого Мотороли. Основа — сформований у Криму загін із колишніх російських спецпризначенців. Нараховував до 2 тисяч осіб.

Є десяток менших батальйонів, сформованих за територіальним принципом. Наприклад, "Русская православная армия" — вихідці з депресивних шахтарських селищ. Базуються в будівлі обласного СБУ в Донецьку.

Угруповання Ігоря Безлера контролює Макіївку, Горлівку і Єнакієве. Там воюють найманці з Росії. Нараховує до тисячі людей. Безлер не визнає керівництва ДНР.

Батальйони "Варяг", "Кальміус", "Сєвєр", "Стєпь" позиціонують себе незалежними структурами. Але, як і бандити в 1990‑х, що контролювали окремі міста, належать до більшого формування.

Майже повністю з росіян складаються воєнізовані групи під Новоазовськом та навколо донецького аеропорту. Вони також контролюють Свердловськ, Краснодон, Ровеньки на Луганщині. Як ударну силу використовують російських десантників.

На боці ДНР воюють і іноземці. Найбільший загін — сербських партизан-"четників": називається "Йован Шевич", налічує до 200 осіб. Починали в Донецькій області, потім їх перекинули в місто Алчевськ на Луганщині. Осіли в готелі "Ювілейний". Ядро становлять бойовики, які пройшли балканські війни. Дуже дисципліновані. Було також близько 40 російськомовних латвійських вояків, з високою дисципліною і бойовою підготовкою. Координували дії з "Востоком", але трималися окремо.

Лідер ЛНР Ігор Плотницький контролює Луганськ. Формально йому підпорядковані загони кавказців — до тисячі осіб. Насправді вони діють самостійно, займаються мародерством, грабунками, насильством, викраденням людей та машин. Решту території ЛНР контролюють загони Козіцина, Мозгового і Дрьомова. Це до 5 тисяч бійців.

Ніколай Козіцин — отаман війська донського, брав участь у конфліктах на Північному Кавказі. Російські спецслужби його тримають для ситуацій, коли пряме військове втручання неможливе. Тоді в хід ідуть так звані козацькі добровольчі об'єднання. Так було у Чечні, Південній Осетії, Абхазії, на Балканах. Фактично це регулярні російські війська. У загонах чітка структура і жорстка вертикаль підпорядкування. Базуються в Антрациті. Угруповання контролюють деякі ділянки кордону. Через них награбоване та зброю вивозять у Росію.

Олексій Мозговий — так само випещений спецслужбами Росії. Протистояв угрупованню Болотова, коли той очолював ЛНР. Був змушений відійти на інші території: Лисичанськ, Сіверськодонецьк та Алчевськ.

Павло Дрьомов — представник місцевого криміналітету зі Стаханова. Перебуває під впливом Козіцина. Не підтримує ЛНР і оголосив Стаханов незалежною республікою. А Козіцин назвав Антрацит окремою станицею.

У загонах Мозгового та Дрьомова переважно місцеві. Їх та групу Козіцина об'єднує неприязнь до кавказців. Неодноразово були сутички з тими. Між собою теж конфліктували, коли ділили фінанси і данину, що бойовикам платять підприємства.

Створення силових структур псевдодержав координують росіяни. Ключові посади довіряють тільки своїм, а середні та низові — місцевим.

З Росії постачають стрілецьку зброю, танки, артилерію. За кожним польовим командиром закріплений російський куратор. Якщо народний отаман не погоджується на такі правила гри — отримує кулю чи зникає. За останній місяць представники Москви сильно почистили керівництво бойовиків. Перестрілки між терористами та росіянами — це недоліки їхньої розвідки, випадковість, а не пряме протистояння.

На початку створення "держав" гроші давала Москва. У Криму росіяни захопили 3,9 мільярда гривень готівкою. І близько 3 мільярдів — по Донецькій та Луганській областях. Перед кожним угрупованням поставили завдання — половину награбованого віддавати на потреби так званих республік.

2 листопада на території ДНР та ЛНР хочуть провести вибори в місцеві ради. Так планують узаконити ці формування.

Бойовики намагатимуться захопити місто Щастя поблизу Луганська. Бо там розташована ТЕЦ, що дає електрику Луганській і частині Донецької області. На контрольованих ними територіях достатньо промисловості. При нормальному управлінні можна створити непоганий економічний ресурс. Росіяни на Донбасі роблять варіант Придністров'я. Там теж спочатку була національна молдовська валюта, потім її замінили власною — сувориками.

Зараз ви читаєте новину «На Донбасі є 14 груп терористів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі