— Це вбиральня? — питає студентка Ірина Пономаренко охоронця столичного "Пінчук Арт Центру" про залу на п'ятому поверсі, на стінах якої білий кахель. 2 лютого столичний художник Микола Маценко, 52 роки, презентував тут свій проект "Неофольк". На інших поверхах свої роботи показують англійський художник Гаррі Х'юм та фотограф із Лондона Джефф Волл.
Проект Миколи Маценка — це 46 картин з однаковими геометричними фрагментами. Вони різняться лише кольорами.
— Це — рефлексія на килими з мого дитинства, — розповідає Микола Маценко. У нього лиса голова й пишна борода. — Влітку використовую контрастніші кольори, взимку вони стають більш монохромними та стриманими. Кахлі в "Пінчук Арт Центрі" поклали спеціально для моїх робіт. Зробив це, щоб картини нагадували шматок теплої душі в холодному стерильному просторі. Цим проектом досліджую культурні пласти, що лежать піді мною.
Канадський художник 62-річний Джефф Волл показує на виставці 24 фотографії:
— На своїх роботах намагаюся зафіксувати буденні моменти, які люди не помічають, — Джефф показує фотографію "Нора". На ній сива жінка у чорній куртці проходить повз яскраво-зелений будинок. — Цей будинок вразив мене своїм кольором. Він вигідно відтіняє сірий асфальт і різнокольоровий одяг перехожих. Фотографії роблю великого розміру. "Юнака, що змок під дощем" зробив у півтора раза більшого за натуральний розмір. Так вчинив, щоб глядачі могли розгледіти на його куртці краплі дощу.
— Мій малий у 3 роки теж такі картини писав, — сміється білявка в червоній спідниці біля картин 49-річного Гаррі Х'юма. Він показує проект "Краса". Більшість його робіт — це яскраві овали на темнішому тлі. Картину з жовтою плямою на зеленому тлі він назвав "Ангела Меркель". Робота "Басейн" — це жовті та червоні кола на блакитному фоні.
— У своїх роботах не використовую більше як три-чотири кольори. Це інстинктивно. Малюю і в якийсь момент розумію, що більше нічого додавати не варто, — Гаррі Х'юм схещує руки на грудях. Він у картатій сорочці, на плече накинутий зелений пуховик. — Такі картини роблю за 15 хвилин. Пишу їх щодня. Постійно собі кажу: "Більше не буду малювати, бо вже не можу на них дивитися". Але наступного дня знову беру пензля до рук.
5 
35413
Коментарі