Чупакабра полює з другої ночі до п'ятої ранку

 

Від Нового року жителі райцентру Ярмолинці на Хмельниччині свійських тварин ховають у хлівах від невідомої істоти. Вона за місяць задушила 30 кролів. Тіла знаходили з прокушеною шиєю, знекровлених.

— Воно ходить із другої ночі до п'ятої ранку, — розповідає 36-річна Ольга Бойко. Вона бачила істоту. — Якось у мене на кролятнику щось почало товктися. Виходжу, а воно таке червонувате. Утекло. Город перестрибнуло за чотири стрибки. Довге, як хорт, але набагато більше. Скаче, наче кенгуру.

На клітці з кролями стояла газова плита. Істота перекинула її. У родині Рихликів випила кров із чотирьох кролів.

— У них на шиї — дірки від кликів, — каже Володимир Рихлик, 61 рік. — Я м'ясо розібрав, а воно чистеньке і ні краплі крові. Подзвонив у ветлікарню. Там сказали викинути. Жалко було, три самочки і самець.

Хижак роздер клітки, щоб дістатися кролів.

— Швирнуло шифер і листок заліза. То все мінімум 50 кілограмів важило, — продовжує Володимир Карпович. — В іншій клітці були кроленята. Я переховав їх у сарай. За тиждень воно знову прийшло — а кролі ж у сараї. Шо воно виробляло! Сначала товклося по кролятниках, потом вискочило на кришу сарая. Хоч там зо 3 метра висоти.

Цього разу люди побачили відбитки лап.

— Слід розміром із чоловікову долоню, — говорить Надія Рихлик, 55 років. — Три передні пазурі завдовжки як людські пальці. У мерзлий сніг встряли на 3 сантиметри. Сліди були на сараї. Собаки його так бояться, що вівчарки скавчать, як цуценята, і ховаються. Кажуть, це чупакабра або оборотєнь. Люди бояться. У міліцію не обращались, вона всьо равно не поможе. Тому оборотню у нас є де ховатись. І в старих хатах, в очереті, в лісі.

Істота нападає на кролів у господарствах, розташованих біля озера та лісу. Люди намагаються спіймати хижака. Однак капкани і металеві клітки не допомагають.

— На дворі загавкав пес, — згадує Андрій Мясніков, 37 років. — Я вийшов, доходжу до туалєта, і тут якась тінь. Стрибнуло метрів на 4 і погнало. Така скорость — ніяка собака так не зможе. Розірвало металічну сітку. Дошку завтовшки 4 сантиметри не те що прокусило — порвало на тирсу. У мене бувало три ночі підряд. Я капкани ставив. Спрацьовують, а нікого нема. В останню ніч поставив петлю. Так воно розірвало 4-міліметрову проволоку. На клітці був 30-кілограмовий залізний брусок. Швирнуло його на кілька метрів. Воно в холці десь заввишки сантиметрів 70. Страшно. Зараз без ломаки з хати не вихожу.

Люди припускають, що хижак ховається у покинутій хаті на околиці. Надвечір прямую туди. Під ногами рипить сніг. По обійстях гавкають собаки. Під будинком стає моторошно. Тут лише купи соломи.

— Я не сумніваюся, що то якийсь мутант, — розказує мисливець 40-річний Петро Бойко. Він їздив у російську тайгу, працював за контрактом снайпером. — У тайзі за нами ходив ведмідь-людоїд, і то не було так страшно.

Бойко влаштовує засідки на звіра.

— Помітив тільки його сліди. Таких ще в жизні не бачив. Єдине, що може випити кров, — це ласиця. Але хіба ласиця може бути 40 кілограмів? І собаки його бояться. Воно так завиває, аж на душі щось робиться. У нього передні ноги схожі на котячі, а задні — як у копитного. Такого створіння не може бути в природі. Судячи з укусів по дошці, воно має довгі й гострі ікла, мінімум по 3 сантиметри.

Петро Бойко каже, що застрелить хижака:

— Зберу ще пару охотників, підпалимо комиш і викуримо його.

Востаннє виття невідомої істоти чули на Водохреще.

×