У травні в Україні набули чинності кілька змін. Антитерористичну операцію на Донбасі замінили на Операцію об'єднаних сил — ООС. На 10–12% зросте вартість залізничних квитків, подорожчав газ для підприємств, водії тепер можуть їздити без ближнього світла фар.
Антитерористична операція на Донеччині й Луганщині тривала з 6 квітня 2014 року. Від 30 квітня воєнні дії називають Операцією об'єднаних сил. Це прописали у законі "Про реінтеграцію Донбасу".
У районі бойових дій створять Об'єднаний оперативний штаб Збройних сил України. Його керівником призначили генерал-лейтенанта Сергія Наєва, 48 років. Штаб керуватиме всіма військовими формуваннями і правоохоронними органами. Останні відтепер мають право заходити у житло, на підприємства, брати для службових потреб транспортні засоби.
— Загострення воєнних дій не буде, — говорить Сергій Наєв. — Але ми вже не миритимемося із системними обстрілами. Відповідь буде жорстка й невідворотна. Дообладнаємо й посилимо оборонні споруди. Створимо нові укриття для бійців і техніки.
Для цивільних осіб на території Донецької та Луганської областей установили три зони перебування: "зелена" — перебування не обмежено; "жовта" — потрібні документи, що посвідчують особу, проводиться огляд — особи, речей і транспорту; "червона" — перебування заборонене. Нововведення покращить роботу контрольно-пропускних пунктів.
Одним із завдань ООС буде відновлення зруйнованих територій, каже 55-річний Павло Жебрівський, голова Донецької військово-цивільної адміністрації.
— Зміна формату зменшить військову бюрократію. Вибудовується правильна модель взаємодії силових структур і виконавчої машини держави, — говорить військовий експерт Олексій Арестович, 42 роки. — Раніше була плутанина, бо СБУ планувала загальновійськові та спеціальні операції, на яких не розуміється. У нормальних країнах війною займаються військові. Це додаткова ознака того, що ведемо війну з Росією, а не антитерористичну операцію з якимись терористами.
У травні від Міжнародного валютного фонду має надійти п'ятий транш у розмірі $1,9 млрд — 49,4 млрд грн. Це станеться, якщо буде сформовано антикорупційний суд і оптимізуються соціальні витрати з бюджету.
Сумарний зовнішній борг України — $65 млрд. Цьогоріч держава витратить лише на його обслуговування $5 млрд, не враховуючи погашення тіла кредиту.
— Це не найголовніша проблема економіки, — говорить 36-річний Сергій Фурса, інвестиційний банкір. — Сильний тиск на країну стосовно боргів буде у 2019–2020 роках. Говорити про можливість дефолту (нездатність проводити своєчасні виплати за борговими зобов'язаннями. — ГПУ) зарано, але і відкидати не варто. Маємо виконувати програму Міжнародного валютного фонду, щоб отримати кредити для відшкодування зовнішніх позик. Можемо виплатити ці гроші самі. Але політики не захочуть робити це перед виборами.
У березні 2015-го МВФ схвалив чотирирічну програму кредитування економіки України на $17,5 млрд. У її рамках уже отримали $8,7 млрд. Програма діятиме до квітня 2019 року.
У травні курс гривні коливатиметься в межах 25–26,5 за $1.
— Золотовалютних резервів вистачить, аби тримати курс у межах 25–27 гривень за долар до президентських виборів, — каже фінансовий аналітик Олексій Лупоносов, 38 років. — Далі матимемо стрибки курсу. Краще, аби влада зараз не тримала його штучно, а дала можливість зростати поступово. Як і закладено в бюджеті на цей рік — до 31 гривні за долар. Гривня знецінюватиметься далі. Це — нормально, бо триває війна з Росією.
Природний газ для промисловості подорожчав на 780 грн — до 8670 за тисячу кубометрів. Це спровокує зростання цін на багато товарів і послуг.
Після травневих свят на 10–12% подорожчають квитки на пасажирські потяги.
Автомобілісти з 1 травня можуть їздити за межами населених пунктів без увімкнених фар і на літніх шинах.
3 
1
Коментарі