7 серпня о 6.30 близько сотні людей зустрічають у Львові чемпіонку Олімпіади-2012 із фехтування Яну Шемякіну, 26 років. Вона приїхала поїздом Київ — Львів у сьомому вагоні. Біля виходу на перон переможницю чекає оркестр.
Шемякіна із сестрою стоять перші на вихід. Їх зустрічають дівчата із короваєм, дарують в'язку жовто-блакитних повітряних кульок. По системі оповіщення вокзалу тричі кажуть про прибуття чемпіонки.
— Я вражена, — Яна намагається втримати квіти і кульки в одній руці. — Не сподівалася, що так буде. Думала вертатися плацкартом. Але нам викупили ціле купе. Провідники до дванадцятої ночі з нами фотографувалися, автографи брали. Один розплакався. Потім закрилися на ніч. Нікому дверей не відчиняли. За медаль дуже переживала. У Лондоні боялася лишати її в номері — були прецеденти. Переживала за неї більше, ніж за паспорт. Після перемоги мене півтори тисячі людей у соціальних мережах додали в друзі. Пишуть хлопці, кличуть заміж.
Із сумки дістає темну коробку. Показує медаль.
— Яночко, можна торкнутися? — пробивається крізь натовп чоловік у смугастій сорочці. Тре пальцями нагороду. — Тепер мені точно має пощастити. Зірву той клятий джек-пот у лотереї. Недарма так рано сюди приїхав.
Шемякіна сідає у яскраво-червоний екскурсійний автобус.
— Поїду додому, — вмощується на передньому сидінні. — Хочу відпочити кілька днів у колі сім'ї. Сподіваюся, найближчим часом вирішиться питання із житлом, бо мер обіцяв квартиру.
Яна мешкає з батьками, братом і сім'єю сестри у двокімнатці.
3 
1
Коментарі