![Із Семидубової гори відкривається чудовий краєвид](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/848/848130_17_w_590_lq.jpg?v=0)
"Приїжджа жінка екстрасенс півдня ходила біля гори Семидубової, а потім попросила оселитися в одній із хат поблизу. Через кілька днів сказала, що в горі є 3 великі кімнати і що тут похована не 1 людина. Мовляв, нікого не можна пускати копати, бо буде велике горе. Це було святилище. Простих людей тут не ховали", – говорить екскурсовод етнографічного просвітницько-розважального комплексу "Зерноленд" Дмитро Горбань.
Заклад знаходиться в селі Івківці Чигиринського району Черкаської області за 50 км від обласного центру. Поблизу їздять рейсові автобуси, але до села не довозять – треба йти кілька кілометрів пішки. Дорогою є кілька вказівників. Щороку це місце відвідують тисячі туристів, щоб спробувати пов'язати снопи, переробити зерно в борошно ціпом чи ручним млином, а потім спекти з нього коржі. На території працює відновлений старий млин.
Комплекс знаходиться у найвищій точці села. Звідси відкривається краєвид з лісами, полями і Семидубовою горою. Вона має круті схили, але вершина майже рівна.
"Гора штучного походження. Це стародавній скіфський курган – її вручну насипали. Раніше використовували для огляду територій. Усе було видно на 50 км. Коли бачили кочовиків, запалювалося вогнище. Так попереджували міста про напади. Раніше гора була вища на 15 м. З часом осіла, розмилася. Зараз має висоту 227 м", – каже Дмитро.
Чоловік розповідає, що в 1930-тих роках 7-ро селян вирішили розкопати її – шукали цінності. Докопали до величезного каменю, який закривав вхід до кімнати. Відтягнути не змогли і на ніч розійшлися. На ранок усі 7-ро зникли безвісти. Місцеві кажуть – містика. Екскурсовод думає - все простіше – у НКВД дізналися про розкопки.
"Приїхали вночі, забрали тихенько та й все. Вхід біля каменю забетонували, завалили землею та утрамбували. Ще за переказами старожилів, тут таємно перепоховали Богдана Хмельницького. 1657 року гетьмана поховали у Суботівській церкві. За 7 років поляки пішли на Чигирин. Магнат Чернецький пообіцяв, що вистрілить з пушки кістками колишнього гетьмана. Вірні козаки разом із сином Тимошем звечора викопали рештки і до ранку перезаховали. Від Суботова до Семигори – 15 км", - каже він.
![Подивитися на роботу відновленого млина приїздять подивитися туристи з усієї України](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/848/848130_1_w_570_lq.jpg?v=0)
![Олексій Трохимович водит до містичної Семидубової гори екскурсійні групи](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/848/848130_2_a_135_100_lq.jpg?v=0)
![Одинцівському млину вже понад 100 років](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/848/848130_3_a_135_100_lq.jpg?v=0)
![Такі вказівники є дорогою до розважального комплексу](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/848/848130_4_a_135_100_lq.jpg?v=0)
![На території живуть коні, отара овець і ручні лелеки](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/848/848130_5_a_135_100_lq.jpg?v=0)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це мій гетьман" - як у Києві прощалися з Левком Лук'яненком
За 200 метрів від гори знаходиться "Зерноленд". Це кілька будівель: музей, кузня та їдальня. Праворуч стоять дерев'яні столики з давніми іграми. В одній треба грушею із ганчір'я збити дерев'яні колодки. В іншій - прокотити столом дерев'яне коло, щоб втрапило в отвір. До приїзду туристів там грають діти працівників. Ігор близько 30, більшість з них – настільні.
![Дітям подобаються рухливі ігри, де можна змагатися](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/848/848130_19_w_590_lq.jpg?v=0)
"Робили за фото із польських каталогів. Не було ні креслень, ні планів. У нас багато спільної історії, вирішили, що приблизно в такі грали наші діди-прадіди, - розповідає Горбань.
Жінки на імпровізованій польовій кухні варять у двох 20-літрових казанах козацьку кашу для відвідувачів. На одному з вогнищ на пласкій чавунній поверхні печуться тонкі коржі. Їх подаватимуть з кашею. Борошно намололи у млині. Поруч у траві сидить лелека.
![На території комплексу живуть ручні лелеки](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/848/848130_18_w_590_lq.jpg?v=0)
"Це наш Буся. Змалечку привчений до людей. Не боїться, але гладити себе не дає, клює. Буся, ну що ти лежиш? Вставай, гості приїхали", - звертається до птаха екскурсовод. Лелека встає на тонкі рожеві ноги, обтрушує пір'я від пилу і йде територією. Діти його лякаються й ховаються до кузні. У затінку альтанок відпочиває стадо молодих баранів.
"Купили їх на шашлик гостям. Одного зарізали, а до інших руки не доходять. Так вони й гуляють. Людям подобаються. Не смердять, бо це спеціальна романська порода", - говорить Дмитро. За кухнею, на горі пасеться молода гніда коняка.
Приїжджає автобус із туристами з Кропивницького. Їхали по GPS і заблукали, кажуть. Провідник Олексій Трохимович із великим солом'яним брилем на голові кличе людей на екскурсію до Семидубової гори.
![Олексій Трохимович водит до містичної Семидубової гори екскурсійні групи](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/848/848130_2_w_590_lq.jpg?v=0)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спека, Холодний Яр та 7 тисяч людей: як минув фестиваль нескореної нації
"На гору є 2 ходи: один екстремальніший, інший безпечніший. Я поведу складнішим. Раніше, як я малим був, тут не було дерев, лісу. Під Тясмином була пустеля. Хтось сказав висадити сосняк. З нього довго сміялися, але зробили. Накрило сосонки піском та й забули. Зійшов сніг після зими, дивимося, а там дерева взялися. Так ліс і виріс. У нас село величезне за площею, найбільше у Чигиринському районі. Але проживає тут до 100 осіб. Школу закрили ще 18 років тому. Люди розкидані – на тому кутку 3 хати, під тою горою - 2, а там вже тільки пустки лишилися", – розповідає дід.
![Семидубову гору в називають місцем сили](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/848/848130_6_w_590_lq.jpg?v=0)
У комплексі туристам влаштували майстер-класи з виготовлення паперу, перетирання пшениці старовинними методами на хліб. Показують роботу справжнього млина, який відреставрували. Відвідувачі приміряють фартух гончара і ліплять собі тарілки, деякі – майструють ляльку-мотанку. Працює кузня. Людям дозволяють кататися на коні чи візку XІХ ст. О 2-й годині частують кашею. Подають разом із полуничний компотом і коржиками зі свіжим медом.
![Туристам пропонують відвідати різні майстер-класи. Серед них - з гончарства.](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/848/848130_7_w_590_lq.jpg?v=0)
Після обіду Дмитро запрошує на каву до прохолодного "Музею". Там зберігають скляні римські кулі, якими прасували одяг, козацьку печатку, монети, люльки. До приміщення через відкриті двері заходить лоша. Проходить у протилежний кінець приміщенні й починає жувати клубок кропив'яних ниток. Згодом вертається до нас.
Власник розважального комплексу й музею хліба Назар Лавріненко стоїть біля музею. Він чорнявий, має довге густе волосся, зібране у хвіст.
"Зерноленд заснували випадково. Мені запропонували взяти участь у польсько-українському проекті з розвитку зеленого туризму. Треба було обрати тему для села. Є села гречки, помідорів, картоплі. У Івківцях був вітряк. Обрали тематику млинарства і назвали "Зерноленд". Комплекс звели на місці покинутої згорілої ферми – колишнього колгоспу імені Горького. Перший турист приїхав 28 вересня 2014-го. Люди розважаються безкоштовно. Для великих груп екскурсія коштує 120 гривень з людини. Плануємо створити національний парк вітряків.
![Ручне лоша гуляє територією й не боїться дорослих і дітей](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/848/848130_15_w_590_lq.jpg?v=0)
Коментарі