Черкащанка Людмила Ткаченко відпочивала на острові Крит 8 днів в кінці травня. Путівки замовляла за два місяці. На поїздку витратила 800 Євро. 400 коштувала путівка, стільки ж брала із собою на витрати. Із червня путівки дорожчали вдвічі-втрічі. Найбільше приїздить німців, українців, росіян. Весь острів можна проїхати на машині за днів п'ять.
Дороги там ідеальні, попри те, що єдине сполучення з материком — корабельне. Країна омивається чотирма морями. У затоці Балос ці чотири моря стікаються в одне і можна нарахувати як мінімум 17 відтінків води. У цьому місці знімають рекламу, тому що неймовірний краєвид й унікальна гра кольору.
Середземне море відрізняється по кольору: вода блакитно-бірюзова. Якщо порівняти з Червоним, то останнє красивіше, бо багато різновидів риб, коралів.
У Греції дуже дбайливе ставлення до природи. Доглянута прибережна смуга. Це не те, що в нас можуть нафту розлити. По території багато сміттєвих баків, але вони всі сховані, не дуже помітні, деякі замасковані під дерево. На безлюдному острові Грамвуза живе охоронець із собакою. Він приїздить туди на човні, сидить на березі і продає сувеніри. Також він виконує роль священика, бо на острові є ще церква Святого Миколая. На острів роблять екскурсії для туристів, щоб показати фортецю 16 століття.
Отруйна морена може плавати біля берега. Ця морська змія повзає між камінням. Одного дня вилізла на камінь і чую як під ногами щось шевелиться, дивлюся велика червона морена перетікає із каменю в камінь. Знаю, що вона, коли кусає, то вириває шматок м'яса. Здивувало, що на морі немає ніяких попереджень: ні написів, ні буйків, ні сіток. Є акули, морени, але ніхто про це не говорить.
У Болгарії витягують за руки з моря, якщо почався невеликий шторм - тут я бачила тільки рятівні вишки, але жодного рятівника. Єгиптяни ж ставлять буйки й сітки.
За все розраховувалися євровалютою. Перші дні, коли переводили суму на гривні, то думали, що все дуже дорого. Звичайна водичка коштує 20 — 30 гривень. Але потім, коли пожили два дні, перестали переводити гроші і дозволяли собі все. Одяг дорогувато: звичайне платтячко — 40 — 70 Євро. Якість не дуже суттєво відрізняється. Для туристів продаються хутряні вироби. Коротенький полушубок — від 1500 Євро.
Греки гарно годують. В асортименті є і рибні страви, і м'ясні, й овочеві. Дуже великі порції всього, тому одну треба замовляти на двох. Греки дуже люблять трави, які збирають у горах, висушені використовують як спеції до м'яса, риби, салатів. Коли греки бачать, що тобі дуже подобається їхній ресторан, їжа — можуть зробити подарунок від шеф-повара. Вони зовсім не жадібні. Бо страва може коштувати дорожче, ніж те, що ти замовив. Кухня подібна до української.
Під час відпочинку наїлися середземноморських делікатесів. У нашому номері була кухня, тому вранці ми ходили на ринок за морепродуктами. Щодня з моря приходять рибаки й продають свіжі товари. Ми купували там лобстерів. У Черкасах, чесне слово, я не знаю де можна таких придбати. У Києві є, але по не дуже доступній ціні, як для звичайного українця.
На балконі в готельному номері можна було рукою зірвати лимони й апельсини, бо вони ростуть скрізь. На наступний день після приїзду купили ручну соковижималку і щоранку робили фреші. На вулиці можна нарвати будь-яких фруктів. Там зустріли двох черкащанок, то вони по 10 кілограм лимонів нарвали додому. Сказали, що на сувеніри роздаватимуть. От ця українська жадність скрізь: в торгах спустити ціну до мінімуму, нарвати 10 кілограм фруктів. Трохи прикро за Україну. Маємо такий туристичний потенціал, але не розвиваємо. За всілякі дрібниці беремо гроші. У ресторані, де вечеряли, як тільки почули, що ми російські туристи, на коня принесли нам дві чарки їхньої горілки, ідентична до нашої самогонки.
"Ракі" - це взагалі гидота, "Озо" трохи краща - настойка на мандарині, апельсині. Це національний напій. Грецький салат готують зовсім по-іншому: по-перше, ллють лише натуральну оливкову олію, по-друге, сир "Фета" теж відрізняється за смаком, помідори, огірки, зелень і багато трав'яних спецій. Ріжуть все великими шматками. У нас в Україні немає таких спецій. І немає такої якісної олії. Як нам пояснили: до нас вже йде другий-третій сорт. У Греції пляшка олії першого сорту коштує 7,5 Євро. В Україні другий сорт коштує 200 — 300 гривень. За смаком — дуже відрізняється.
Чоловіки дуже гарні. Я їх називала аполонами — стрункі, високі, чорні очі, рівний ніс, правильний овал обличчя. Жінки-гречанки значно поступаються їм — низенького росту з короткими ногами.
Робота в обслуговуючому персоналі вважається дуже престижною, бо на острові важко знайти роботу. Люди дуже хороші, ми навіть сейф не замовляли, гроші, цінні речі лишали в номері на столах. Якщо в Греції відбуваються якісь революції, то на острові все прекрасно. О другій годині дня у них "сієста". Вони все закривають і не працюють, йдуть відпочивати і дехто вже взагалі не відкривається.
2 
2164
Коментарі
4