Шукати могилу польського лицаря із золотом — манія багатьох, хто хоч раз потрапить в Медведівку.
Це село в Чигиринському районі на Черкащині в якому чорні археологи все перекопали, але золота поки що не знайшли. Про це мені під час поїздки в Чигирин розказувала заступник обласного краєзнавчого музею Черкаської області.
Зараз Чигирин — це райцентр, а колись була першою столицею України часів Богдана Хмельницького. Він там жив і правив. Тепер це національний культурний заповідник із 5 музеями і 34 пам'ятками історії.
Дивитись особливо нема що, але є купа легенд й нових традицій, в які втягують туристів. При в'їзді в район стоїть пам'ятник — козак на коні. Всі зупиняються й три рази кричать "Гей!". Це пароль після якого козак "супроводжує" по району й охороняє. Якщо йому не покричати, то чекай напастей. Так само з ним прощаються.
Музей Хмельницького нуднуватий. Компенсують краєвиди із гори, де стоїть пам'ятник Хмельницькому.
Поруч бастіон Дорошенка. Там туристам наливають медовуху й дають пити з шаблі. Фольклорний колектив вдає з себе свиту Хмельницького. Хто грає Богдана, одягає жупан з парчі і шапку з пір'ям і хутром. Питає туриста чи Дніпро перепливе, в Бога вірить, козаків любить, жартують. А потім наливають чарку з бутля закритого кукурудзяним качаном. На закуску бутерброд з чорного хліба з салом і грамота, яка посвідчує, що ти тепер козак чи козачка.
Головне шаблю тримати якомога ближче до чарки. Щоб не облитись, притиснути її до зубів, а потім пити. Прикольно. Можна попробувати дома з широкого ножа.
Медовуха — це настій горілки на хроні розбавлений медом. М'який солодкуватий напій. Ллють по півчарки, не сп'янієш.
"Богдан" дає свій жупан і булаву бажаючим сфотографуватись в образі. У нашій групі гетьманські шати приміряв вусатий чоловік з Донецька Сергій Шацький.
Це шоу з прийомом в козаки організовують на замовлення, якщо туристи приїжджають групою.
Хто поїде сам, краще замовити екскурсію в Іллінській церкві. Це поруч. Екскурсовод, він же директор музею, яким є діяча церква, розказує про козаків і Хмельницького таке, що в книжках не пишуть. Там же можна пообідати в хаті з сіном. Про це завтра.
Коментарі