— Найпопулярніші місця для туристів у Індії — це штати Гоа і Керала, індійська частина Гімалаїв, столиця Делі, міста Мумбай, Ченнай, — розповідає 35-річний Олексій Подольський, автор та організатор проекту "Самостійні подорожі TRANCESURFERS". — Ще місто Агра в центральній Індії, де раджу відвідати Тадж-Махал (мавзолей-мечеть. — "ГПУ") й історичну цитадель Агра-форт.
У найпівденнішому штаті Таміл-Наду основне надбання — давня індійська культура, якій вдалося уникнути мусульманського впливу. Його столиця — місто-порт Ченнай. Апостол Фома, який приніс християнство в Індію, проповідував там.
У місті можна побачити печеру, де апостол провів останні роки життя, гору з чудотворним хрестом, де він проповідував, і Кафедральний собор Святого Томи — приголомшливе творіння в готичному стилі, ймовірно, на місці поховання святого.
Друге за величиною місто Таміл-Наду — стародавній Мадурай. Головна пам'ятка — храм Мінакші, найпопулярніший у південній Індії. Збудований на честь принцеси Мінакші — одного із втілень дружини Шиви. Вважають храмом жіночого начала. Тут є каплиці, святилища, палаци, водойми і Золотий лотосовий ставок. Його вода очищує від гріхів. Основне багатство Таміл-Наду — численні древні храмові комплекси. Самих храмів Шиви, що вважаються найбільш священними в Індії, понад 270.
Світова столиця йоги — місто Рішікеш на півночі Індії, в передгір'ї Гімалаїв. Священна Ганг-Ма в цьому місці ще порівняно чиста, у ній можна купатися. Сотні тисяч паломників приїжджають для ритуального омивання.
Треба остерігатися пити воду з неперевірених джерел, купувати їжу на вулиці. Зокрема, морозиво або очеретяні й фруктові соки у вуличних торговців. Вони використовують звичайну водопровідну або колодязну воду, щоб розбавляти напої. Хіба що попросиш не додавати лід чи воду і проконтролюєш це.
Через деякий час, коли звикнете до місцевої кухні, можна буде їсти й пити в більшості закладів. Але поки організм не адаптувався — остерігайтеся. У туристичних кафе й ресторанах зазвичай санітарні умови кращі, але все одно ретельно перевіряйте й нюхайте їжу.
У спекотні місяці не вживайте страви з м'яса й риби. Беріть із собою найнеобхідніші ліки й не поскупіться на медичну страховку.
В Індії дуже багато жебраків і бідних, що не дають проходу. Цей поширений стереотип зберігся із часів колоніалізму. Тепер туристи, що дістають з кишень товстий гаманець, одразу привертають увагу продавців, жебраків, замурзаних дітей. Вони бігтимуть за вами через півміста, смикаючи за руки й одяг, кричатимуть: "Гів мі тен рупіс! Пліііз!" ("Дайте мені десять рупій, будь ласка". — "ГПУ"). Якщо не звертати на них уваги і йти далі швидким кроком, відчепляться.
Ще один стереотип: індійці — це бідні люди, що помирають з голоду на вулиці. Велика кількість фруктових садів уздовж доріг, дрібні крамнички, де за копійки можна купити що завгодно, наводить на інші думки.
Тут живе чимало багатих, зокрема й мільйонерів. Просто місцева культура не дозволяє людям демонструвати достаток.
Ось конкретний приклад із подорожі. На пагорбі живе сім'я брамінів (браміни, або брахмани — представники вищої касти індуїстської спільноти, аналог духовенства. — "ГПУ"). Дуже добрі, скромні й привітні. Одноповерховий і непоказний будинок. А всередині сучасний телевізор з якісною звуковою системою, на даху з черепиці — супутникова антена, а в доглянутому дворику — джип "Махіндра" останньої моделі. При цьому цілком імовірно, що майже все село, розташоване нижче по схилу, теж належить цій родині. Ось така специфічна бідність.
Чимало індійців непогано розмовляють англійською. Основна проблема — зрозуміти стиль їх розмови й акцент.
Часом навіть у глухому селищі можна знайти цілком стерпне інтернет-кафе й таксофон, з якого вдасться подзвонити в будь-яку точку Земної кулі. Вартість мобільного інтернету й телефонних переговорів дешевша, ніж в українських операторів.
Ціни, порівняно з нашими, нижчі — на їжу, оренду житла, одяг. Вартість сувенірів — від 10 рупій, близько 3 грн. За цю суму придбаєте брелок, магнітик чи невелику прикрасу. Від 100–200 рупій коштує одяг: футболки, сумки, в'єтнамки.
Усіх іноземців, а особливо білих, тут сприймають з повагою. Шанобливе "сер" або "мадам" переслідуватиме вас усюди. Це не улеслива спроба переконати купити що-небудь.
Виняток — розкручені туристичні місця. Наприклад, Агра, де всесвітньо відомий Тадж-Махал. Там місцеві дивляться на туристів, як на ходячі банкомати. Готують відверто погано й несмачно. Не варто там затримуватися.
3 
1
Коментарі