"Ернакулам експрес" вирушав із вокзалу в Делі близько четвертої ранку. Зима, тому не спекотно: повітря прогрівається лише до 25–30 градусів. Попереду 50-годинна подорож на південь, у місто Кочі, штат Керала.
Іноземців у вагонах намагаються "селити" разом. Ми їхали у купе з двома сестрами із Франції. Вони закінчили школу і перед тим, як іти вчитися далі, спершу вирішили "набратися досвіду та пригод" в Індії. Батьки благословили 18-річних Жульєт та Ані в далеку дорогу і спонсорували мандри. З умовою, що колись дівчата ці гроші відроблять та повернуть батькам.
Гермафродитів вважають наближеними до Бога — їхні молитви він, мовляв, чує швидше
До нашого купе завітали дві дивні пані у яскравих сарі, з дуже насиченим макіяжем та грубими рисами обличчя. Щось вигукували, плескали у долоні. Ми зрозуміли: вони просять грошей і не підуть, поки не отримають. Довелося віддати кілька рупій. Потім довідалися, що це — гермафродити. Таких людей на Сході чимало. Кажуть, через шлюби між рідними братом та сестрою. В Індії є окрема каста гермафродитів. Її представників не беруть на роботу, тож вони змушені жебракувати. Але гермафродитів вважають наближеними до Бога — їхні молитви він, мовляв, чує швидше.
Майже кожне місто на півдні Індії має свою "спеціалізацію": у Муннарі вирощують найкращий чай, у Коттемі — спеції, Теккад славиться плантаціями каучукового дерева, з якого роблять гуму. У Кочі розміщені великі торговельні центри, де можна купити все, причому недорого. Чи не на кожному товарі — напис "Made in USA" (зроблено в США).
— Чому американський експорт такий дешевий? — здивувався я.
Продавці переглянулися й розсміялися:
— Це не Америка, це "Ulhasnagar Sindhi Association!"
Асоціація людей з Пакистану, які оселилися біля Бомбея, — у місті Уласнагар, виготовляє підробки — від шампунів до автомобілів. У мешканців міста є девіз: "Принеси нам будь-що, і ми зробимо копію".
У мешканців міста є девіз: "Принеси нам будь-що, і ми зробимо копію"
В Індії не завжди цікаво ходити по музеях. Значно інтересніше буває в антикварних магазинах. Там є старовинні індійські монети, дерев"яні слони у натуральну величину, уламки давніх барельєфів. Їх можна торкати, а головне — купувати.
Торгівля, зрештою, кипить усюди. Приклад індійського підприємництва бачив у Бенгалорі. Щоб потрапити всередину найбільшого кришнаїтського храму, необхідно, як написано при вході, відкинути все земне, очистити голову та душу. Слід пройти 108 кроків — 108 плит під медитативну молитву "Харе Крішна". Коли прослухаєш її 108 разів, усе земне справді вилітає з голови.
А щоб вийти з храму, доведеться пройти довгими лабіринтами через... базар. Пропонують придбати все — від сувенірів до їжі. А щоб відрізнятися від торжища, замість слова "ціна" пишуть "пожертва".
Що і почому в Індії
У торговому центрі "Конаут Плейс" у Делі є бутики відомих світових компаній. Одяг там дешевший, ніж в Україні: джинси "Левіс" можна купити за 70–100 грн, взуття "Бата" чи "Вудланд" — за 60–200 грн.
Вироби зі шкіри вибирайте у місті Агра. Добротна чоловіча шкірянка обійдеться у 200–300 грн. Щоправда, кажуть, те, що видають за шкіру верблюда — лише оброблена коров"яча. Бо верблюжа шкіра швидко рветься.
Вироби з ангори краще купувати на Півночі — у містах Куллу чи Маналі. Великий ангоровий шарф можна сторгувати за 25–30 грн.
Найкращі та найдешевші тканини продають у центральному штаті — Мадья Прадеш. Сарі (5,5 м шовку) продадуть за 30–200 грн.
Чай по 5–10 грн за кг купують у південному штаті Керала — на плантаціях. Там можна придбати елітний білий чай по 100 грн за кг.
Як полетіти на Схід
Вартість індійської візи — $40 доларів (туристична віза терміном 6 місяців). Для її отримання слід заповнити анкету, розміщену на сайті посольства Індії (http://indianembassy.org.ua).
"Аеросвіт" пропонує прямий переліт із Києва до Делі. Його вартість — $718 в обидва боки. Компанія часто проводить акції знижок, ціна тоді опускається до $520.
"Узбецькими авіалініями" можна здійснити переліт через Ташкент за $500, проте на зворотному шляху доведеться чекати добу у столиці Узбекистану. Готель біля аеропорту обійдеться у $20. Зате дуже смачний величезний шашлик можна купити за півдолара.
"Туркменські авіалінії" за $499 пропонують переліт через Ашгабат. Там доведеться чекати 5–6 годин. В аеропорту імені Великого Туркменбаші немає кондиціонерів, зате є дуже дороге кафе. Щоб вийти в місто, потрібна віза.
Російський "Аерофлот" — через Москву приблизно за $700. На зиму компанія пропонує акцію: переліт Москва–Мумбаї–Москва за $350.
3 
35413
Коментарі