Завершив кар'єру тренер, якому Кремль платив сім мільйонів євро на рік

74-річний нідерландський тренер Гус Хіддінк вирішив завершити кар'єру. Він тренував "Реал", вигравав Кубок чемпіонів із ПСВ, а зі збірною Південної Кореї виходив у півфінал Кубка світу.

Розповідаємо його історію.

Одного разу після повернення з вечірки, щоби не слухати докучливий шум церковного дзвону, брати обернули мову дзвони рушником. Місцевий священик все розповів батькові, і у Герріта відбулася з синами серйозна розмова. Промова Хіддінка-старшого була вражаючою, влипати в неприємності більше не хотілося.

Батько все життя пропрацював шкільним учителем. Під час Другої світової війни Герріт Хіддінк був учасником голландського "підпілля" і воював проти фашистів. У період окупації навмисно "втрачав" і віддавав продуктові картки нужденним голландцям, а пізніше допомагав рятувати євреїв з концтаборів. До сорока років Хіддінк-старший виступав за першу команду "Варсевельд". На той час Гус теж грав за клуб. Обидва виступали в півзахисті.

У Варсевельді немає навіть готелю, незважаючи на те, що місто вважається центром змагань з кінних видів спорту. Населення не перевищує і шести тисяч жителів. Це сільськогосподарський регіон, в якому вулиці, немов за задумом автора фентезі, названі на честь птахів, злаків і молочних продуктів. Кожен в місті знає Хіддінка. Хіддінки жили тут століттями.

У Хіддінка п'ять рідних братів. Старший, Ганс, навчився чудово грати на банджо і виступав зі своїм джаз-бендом перед матчем Південної Кореї з Іспанією (Південну Корею в той час тренував Гус). Другий брат, Рене, виступав за "Де Граафсхап", пограв в Німеччині, а тепер тренує. Інший брат, Карел, грав за "Гронінген" і навіть запрошувався в юнацьку збірну Голландії. Вім і Арнольд теж захопилися футболом. Ганс - єдиний, хто грі в м'яч надавав перевагу професійним заняттям музикою.

В юності Гусу подобалося проводити час на вулиці. Часто бував у кузні у діда, навчався підкувати коней. Коли запитували, ким хоче стати, відповідав - "гівняним фермером". Натякав на заняття фермерством і продаж гною як добрива.

 

У шкільні роки фанатів від "Роллінг Стоунз", укладав волосся в стилі Преслі і був у фаворі у дівчат. У вищу школу в Дутінхемі їздив на велосипеді, накручуючи по 30 км в день. Любив вивчати мови, але не подобалася математика. Академічні предмети здавалися нудними. У 17 років вступив до Центрального інституту вчителів фізкультури в Оверені. В якості додаткових предметів вибрав баскетбол і бейсбол, а вже на другому курсі проходив практику в "Де Граафсхапі". Протягом навчального тижня жив в пансіоні. Через брак грошей добиратися до будинку вихідними доводилося автостопом. Під час навчання познайомився з Лео Беєнхаккером, який пізніше досяг успіху в "Аяксі". У 19 років успішно закінчив інститут з червоним дипломом.

У 1970 році за трансфер Хіддінка "ПСВ" заплатив близько 300 тисяч австралійських доларів. Через надлишок досвідчених футболістів пробитися в основу команди не виходило, тренер відправив у глухий запас. За тридцять матчів того сезону вдалося забити всього один м'яч. Пізніше "Де Граафсхап" покликав назад, але з переходом виникли проблеми - клубу бракувало грошей. Допомогли вболівальники. Організували акцію "Десять гульденів для Гуса". Всім містом збирали необхідну суму, а гроші складали в молочний бідон. У підсумку зібрали сорок тисяч. Хіддінк благополучно повернувся в "Де Граафхсап". "Ти все ще винен мені 10 гульденів", - досі жартують над Хіддінком місцеві жителі.

В "Де Граафсхапі" з'ясувалося, що втратив у швидкості. Тренер з позиції плеймейкера перевів в центр оборони. Перевів недаремно. Хіддінку відводилася роль провідника тренерських задумів. У 1973 році "Де Граафсхап" вперше вийшов у вищу лігу голландського чемпіонату.

Сезон 1976/77 став знаковим в кар'єрі. Обговорювався перехід з "Де Граафсхапу" в "НЕК", але в підсумку з'явилася можливість пограти в США. Гроші принципового значення не мали, більше приваблювала жага пригод. Почав виступати за "Вашингтон Діпломатс". Через вологий клімат утратив у вазі. Грав на позиції плеймейкера і всього за рік став зіркою команди.

У 1977 році перейшов з "Де Графсхаапа" в "НЕК". Команду лихоманило, позначалася нестача холоднокровності і брак досвіду. Багато бігати по полю не любив. Грав в дивовижних на ті часи білих бутсах, привезених зі США. Кпини з боку одноклубників з приводу новомодної екіпіровки сипалися щодня.

"НЕК" через розбіжності з керівництвом клубу довелося покинути. Знову повернувся в рідний "Де Граафсхап", де з'явилася можливість стати головним тренером. На той момент голландський футбол загруз в шаблонних методиках, грі не вистачало імпровізації. Відчайдушно хотілося це змінити.

 

З 1973 року по 1984 викладав в школі для дітей, які зазнають труднощів у навчанні. Більшість з учнів були дітьми з неблагополучних сімей. Класи були маленькими, по п'ятнадцять учнів. Крім футболу вчив грати в баскетбол, бейсбол і гандбол, проводив силові тренування. Після занять відвідував будинки учнів, зустрічався з їх батьками. Хотілося повернути школярам спрагу до життя. В існуванні по іншу сторону соціальних рейок позитивних сторін було мало. Кілька разів розгнівані учні загрозливо розмахували ножем. Одного разу в якості терапії запропонував учневі проколоти автомобільні шини. Сподівався, що прохання охолодить запал підлітка і до зіпсованого автомобіля справа не дійде. Не вгадав. Колеса авто були проколоті. Але через кілька хвилин учень повернувся в сльозах і просив вибачення.

Через багато років Хіддінку як і раніше здається, що він працює з важкими дітьми - професійними футболістами.

У 1984 році Гус став помічником головного тренера "ПСВ" Яна Рекера. Викладацьку діяльність в Дутінхемі довелося згорнути. З кар'єрою футболіста було покінчено.

"Кожен професіонал повинен одержувати задоволення від роботи і в глибині душі залишатися любителем. Мотивація повинна йти зсередини ".

Коли вибирали нового головного тренера в "ПСВ", серед кандидатів були Хіддінк і легендарний Рінус Міхелс. У керівництві зробили вибір на користь Гуса. Головний спонсор команди розцінював перемогу в чемпіонаті як проміжне досягнення. Клуб прагнув до успіху в єврокубках. Хіддінку хотілося навчити футболістів самостійно думати і приймати рішення на полі. Кожен гравець команди повинен знати, як обігрувати конкретного суперника. При Хіддінку "ПСВ" навчився високо пресингувати і перестав грати від оборони. У 1986 році, через 8 років, Ейндховен повернув собі чемпіонський титул, а в наступному сезоні повторив своє досягнення.

У команді відчайдушно скаржилися на Ромаріо. Гус підтримував свого бомбардира. Гравців не влаштовував стиль гри бразильця. Ромаріо забив 18 м'ячів в 12-ти матчах, і критикам довелося відступити. Віра в гравців завжди була одним з найсильніших якостей Хіддінка. Найчастіше це допомагало досягати серйозних результатів.

За 5 років під керівництвом Хіддінка "ПСВ" чотири рази перемагав в чемпіонаті Голландії і двічі вигравав Кубок країни. У 1988 Ейндховен переміг в Кубку чемпіонів. У фінальному матчі в Штутгарті в серії пенальті була обіграна "Бенфіка". Після тріумфу телефон розривався від дзвінків. Далі були пропозиції від європейських грандів.

В кінці наступного сезону, незважаючи на підсумкове чемпіонство, Хіддінка спіткало внутрішнє спустошення. Зліг з температурою під сорок. Через два тижні стало трохи краще. Але в грі "ПСВ" настала чорна смуга.

У наступному сезоні поступилися "Баварії" в чвертьфіналі Кубка чемпіонів. Сам Беккенбауер розкритикував за відсутність креативу і імпровізації. Всі в команді, від керівництва до гравців, стали звинувачувати один одного в невдачах. Хіддінк вимушено покинув клуб.

У 1990 році перебрався до Туреччини і підписав контракт з "Фенербахче". Оселився в двоповерховому будинку, розташованому на березі Мармурового моря. Клуб надав особистий "мерседес", повністю оплачував податки і пообіцяв премію за перемогу в чемпіонаті. Керівництво вимагало створення міцної і боєздатної команди європейського рівня. Головною проблемою турецького футболу була відсутність дисципліни. Талановитих гравців вистачало, але самим гравцям не вистачало організованості.

Турецькі вболівальники на все реагували емоційно. Після перемог мало не на руках несли від літака до автомобіля. Після поразок кидались камінням в скла командного автобуса. На вулицях Стамбула багато хто бажав потиснути руку "вчителю Хіддінку".

 

Власники ресторанів відмовлялися приймати плату за послуги. Брати гроші з "вчителя" вважалося образою. Від людського уваги не було відбою. Одного разу в керівництві і зовсім натякнули, що готові запропонувати довічний контракт. У підсумку - розірвав з клубом угоду і перебрався до Іспанії.

Атмосфера в Валенсії була спокійнішою від стамбульської. Камінням ніхто не кидався. Правда, інколи летіли апельсини. У цьому був мінус близько розташованих до полю трибун.

Спочатку відмовився від послуг ветерана Аріаса, який виступав за клуб 15 років, а потім посадив на лавку панамця Роммеля (який на той час обійшовся в 2 млн.євро). У той період в іспанському футболі панувала військова дисципліна. Ігрову систему команди довелося ламати.

"Якби я попросив гравців двадцять разів видертися на дерево, то вони би виконали установку. Але такий образ мислення начисто вбиває ініціативу".

Робота з "Валенсією" йшла повним ходом. Вдалося обіграти мадридський "Реал" і "Барселону". Після матчу з "Барсою" навіть Кройф визнав, що "кажани" перемогли за грою. Хоча в атаці "Валенсії" як і раніше була скутість, а в обороні іноді залишалося по шість гравців. Журналісти грою команди були задоволені. Після прес-конференцій доводилося повертатися додому за північ, а по дорозі очікував натовп захоплених уболівальників.

Одного разу в матчі з "Альбасете" на трибуні з'явився банер зі свастикою. Спогади про родичів, які воювали на Другій світовій, проявилися моментально. Банер зі стадіону наказав прибрати. Нехай хоч "Хіддінк, забирайся" вішають, але свастика - справжня ганьба.

Пізніше розкритикував керівництво "Валенсії" за неналежний режим в молодіжній команді. Футболісти спали до полудня, тренувалися увечері. На другий рік перебування в клубі довелося почати самостійно тренувати деяких з них. Піднімав футболістів з ліжок о сьомій тридцять ранку і ганяв їх до початку роботи з першою командою. У керівництві таким заходам зраділи не всі. Ще й результати головної команди погіршилися. З президентом Артуро Тузоном спільної мови знайти не вдалося. Звільнення було неминучим.

У Голландії придбав ферму неподалік від Варсевельда з хлівами і луками, купив овець. Нарешті з'явився час на читання книг - одного з улюблених занять. Можна було бродити по вулицях Амстердама і стирчати весь день на фестивалі блюзу. Охоче ​​рибалив на улюбленому острові Терсхеллінг.

Нестачі в пропозиціях після відходу з "Валенсії" не було. Інтерес виявляли "Штутгарт" і "Олімпіакос". Клуби з Єгипту, Японії та Нігерії теж не заспокоїлися. Домовитися пробував навіть сам "Тоттенгем". Лео Беенхакер кликав на посаду помічника в збірну Саудівської Аравії, а газетярі дізналися, що і Кройф не проти отримати хорошого другого тренера для роботи зі збірною Голландії. Навіть вболівальники "Аякса", колись скандували "філіпсовський ублюдок" (через спонсора головного конкурента з Ейндховена), люб'язно цікавилися справами і привітно посміхалися.

Всім клубам Хіддінк відмовив. А першого січня 95-ого року очолив збірну Голландії. Повторити досягнення Міхелса і Хаппеля не вдалося, але поліпшити результат тренера-попередника вийшло. Чемпіонат Європи в Англії команда провалила. Відкрито посварилися з Давідсом. Довелося вивести опального півзахисника зі складу. Пізніше конфлікт зам'яли. До чемпіонату світу у Франції Давідс був в команді.

Гравці суринамського походження (Давідс, Клюйверт і Богард) скаржилися на непрості відносини в збірній з корінними голландцями. В основі конфлікту лежали расові суперечки. Преса тут же розтрубила, що тренером незадоволені не тільки темношкірі гравці команди, а й персонал футбольної федерації. До того ж публіка роздратовано реагувала на лояльне ставлення до відомої аерофобії Бергкампа (Хіддінк дозволив нападнику добиратися на матчі наземним транспортом).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У 14 років Маркo Ван Бастену пророкували кар'єру інваліда

Досвід 1996 року багато чому навчив. Заради дисципліни всередині команди перед КС-1998 довелося вводити кодекс поведінки, що складався з чотирнадцяти пунктів. У Франції голландці виступили досить гідно - дійшли півфіналу. Мадридський "Реал" відразу ж запропонував контракт на € 2 мільйони. Відмовлятися було нерозумно. Влітку 98-ого повернувся в Іспанію і підписав контракт з "вершковими".

Проблема "Реала" була очевидною: високі зарплати, життя на широку ногу, 21-річні футболісти вже роз'їжджали на дорогих авто і були фінансово забезпечені. Розкішне життя увійшла в побут.

Для початку ввів штрафи для тих, хто запізнився. Потім почав перебудовувати гру. Нічого доброго не вийшло. Під час останнього матчу з "Атлетиком" на "Бернабеу" трибуни скандували "Hiddink fuera" ( "Хіддінк йди"). Доопрацювати за контрактом не вдалося. Керівництву не сподобалося відсутність тренерської агресії і бажання змінити психологію гравців.

У грудні 2000-ого вперше зустрівся зі збірною Південної Кореї. Погано в команді було майже все: від стилю в одязі до відсутності дисципліни. Довелося працювати над дотриманням режиму. Через ієрархічні відносини в корейському суспільстві, навіть в їдальні футболісти сідали за віковим принципом. Старші завжди знаходилися в привілейованому становищі. На футбольному полі систему подібних відносин довелося ламати. Всупереч традиціям, зобов'язав всіх звертатися один до одного по імені, скасував необхідність носити чужий інвентар.

Кілька разів відносини з Федерацією футболу Кореї перебували на межі зриву. Особисті якості та стиль роботи Хіддінка не відповідали укладом країни. На підступах до Кубка світу вирішив взяти двотижневу відпустку. Федерація сприйняла це як образу. Довелося налякати розривом контракту. Чиновники відступили.

Все змінилося під час Кубка Світу. Нідерландам в 2002 році пробитися на турнір не вдалося. Голландська преса пильно стежила за Південною Кореєю. Славити успіхи Гуса стало приємним заняттям. Вболівальники "помаранчевих" теж почали підтримувати корейців. Атмосферу корейських вулиць називали "концертом" Бітлз "в квадраті". Після перемоги над Португалією і зовсім почалося божевілля. Слова Хіддінка сприймалися як молитва, сам тренер став живим напівбогом.

Голландське диво в Кореї продовжилося в плейоф. В 1/8 фіналу обіграли італійців. Щастю не було меж: раніше країна потрапляла в випуски новин під час студентських протестів і сутичок профспілок з поліцією; тепер же всі побачили, як корейці винесли одного з фаворитів турніру.

Історія повторилася в чвертьфінальному матчі з іспанцями. Пощастило з суддівством. Але другий матч поспіль команда вистояла в додатковий час. Німців у півфіналі переграти не вдалося. Зате "Самсунг" влаштував в Варсевельді справжній подарунок місцевим жителям. Голландське відділення компанії виділило чотири автобуси і дві сотні співробітників для перегляду матчу, встановивши на церковній площі великий екран.

Після Кубка світу почалася хіддінкоманія. Корейці натовпами з'їжджалися в Варсевельд, щоб подивитися на рідне місто Хіддінка. Так з'явився Guuseum ( "Музей Гуса"), а місту навіть дали другу назву Хіддінктаун. Корейці теж не відставали і відкрили на субтропічному острові Чеджудо свій "Музей Гуса".

Коли приступив до роботи з Австралією, ілюзій щодо перспектив "соккеруз" плекати не доводилося. Досвід роботи з корейцями багато чому навчив. Хоча з австралійцями мова про роботу з нуля не йшла. При Венейблсі Австралія вже була близька до виходу на Кубок світу у Франції, але примудрилася зіграти в Мельбурні внічию з Іраном.

Кубок світу в Німеччині-2006 став для Хіддінка третім поспіль. Заодно на турнір пробився і старий приятель Беенхакер з Тринідадом і Тобаго. Голландські тренери були в тренді. До старту мундіалю стало відомо, що влітку Хіддінк очолить Росію. Австралійці розраховували на прощальний подарунок. У першому матчі до 84-ій хвилини поступалися японцям (0:1). Але випущений на заміну Тім Кейхілл зробив дубль, а Австралія перемогла 3:1. У другому матчі поступилися бразильцям (0:2), хоча до голу в ворота Діди були близькі. Ключовим став заключний матч з хорватами. Двічі поступалися в рахунку і двічі відігравалися. Хорватія поїхала додому, а Австралія в 1/8 потрапила на італійців. Все вирішив спірний пенальті в кінцівці зустрічі, забитий Тотті. Додому австралійці поверталися в ранзі національних героїв.

В Росії Хіддінк заробляв € 7 мільйонів у рік. За успіх зі збірною в 2008 отримав ще € 3 мільйони.

×