16-річний американець Манзі Нґайза приїхав у Київ із шістьма друзями дивитися матчі Євро-2012. Каже, що відпочиває більше, ніж вболіває.
- Футбол люблю розумно, для розваги. Не фанатично. Я фан-відпочивальник. В Україну приїхав, бо друзі запросили до себе в гості на Євро. Я тут вперше. Київ мені нагадує найкрасивіші місця у Вашинґтоні. В Києві легко розслабитися. Тут спокійно. І менше метушні, ніж в американських мегаполісах.
Американцеві сподобалося метро. Але найбільше - дівчата.
- Кажу це чесно. Українки мають красиві обличчя і особливо очі. Американки хоч і красиві, але інакше: вони штучні — або вставляють груди, або мають силіконові губи, або коси різних кольорів веселки. Американки мають дуже емансиповану красу, мало жіночності, картинно кричать, виклично розмовляють, можуть сказати перчене слівце. А українки природні і жіночні. Якби довелося обирати собі дівчину, шукав би саме серед українок.
Хлопець зізнається, що в Україні зміг розпружитись, бо расизмом тут і не пахне.
- Українці - як діти: зовсім не бояться нових для себе речей. Не бояться говорити, що думають і не бояться образити незнанням. Бо в Америці люди остерігаються навіть натякати на колір моєї шкіри. Бояться видатися неввічливими. І тому там весь час почуваюся незручно. Відчуваю, які зусилля вони над собою роблять і як стежать за кожним словом. Чорним не назвуть нізащо, бо, мовляв, побачу в цьому расизм. А українці роблять це просто. Бо так воно і є. Коли ми зайшли у київську крамничку, один засмаглий українець подивився на мене і каже: "Я трохи підсмажений, а ти, бачу, просто пересмажений". Тут я можу по-справжньому розслабитися. Українці не приховують своїх почуттів і відчуттів. Вони чесні. З ними легко.
Манзі каже, що багато подорожувати - стиль життя американців.
- На жаль, ви собі такого дозволити не можете, бо дорого. Зараз почуваєтеся з відкритими дверима, і бачу, як радієте гостям.
3 
1
Коментарі
13