Матеріалізм стверджує, що всі війни в історії людства - це боротьба за ресурси. Навіть національно-визвольні, релігійні та міжетнічні. У нинішньої "гібридної" російсько-української війни чимало складових, та насамперед це війна за мову. Кремлівські очільники використали мовний фактор як головний привід до анексії Криму та агресії на Донбасі. Пояснили це потребою захисту російськомовних громадян України.
Реальність виявилася зовсім іншою. У зоні АТО з окупантами воюють більше російськомовних, ніж україномовних патріотів. Жодного прикладу утисків російської ніхто ніколи не навів. Навпаки - в окупованому Криму закрили всі українські школи і гімназії, на території ДНР та ЛНР українську мову взагалі вживати небезпечно - за неї можуть ув'язнити, катувати, а то й убити. Але мовний напрям кремлівської пропаганди залишається ключовим. І досі Москва вустами високопосадовців вимагає зробити в Україні російську мову державною.
Українські ж державні мужі так і не збагнули, що мова є фактором національної безпеки, бо це головний чинник збереження нації. Що нав'язування Кремлем "русского мира" це не що інше як мовно-культурна експансія, яку треба так само рішуче зупиняти, як ворожі танки і бетеери. Адже повзуча русифікація у політиці, економіці, культурі, сферах інформації та міжнародних відносин небезпечна для існування української нації. Тотальна кремлівська пропаганда призводить до незворотних соціально-психологічних змін у свідомості людей та в міжнаціональних відносинах. Тому інформаційну війну важливо вести так само успішно, як військові дії на фронті.
Отже, держава має докорінно переглянути свою мовну політику і розпочати активне поширення та популяризацію української мови по всій території України. Замість недолугого закону Ківалова-Колісниченка треба розробити принципово інше мовне законодавство, яке б закріпило домінування української мови в усіх сферах життя. І не варто боятися збурень чи протестів з боку російськомовним громадянам. Ті з них, що стали патріотами, сприймуть це з розумінням і почнуть поступово українізуватися. А ті, хто досі не став лояльним до української мови, ніколи не стане лояльним і до України. Тож іти їм на поступки не варто. Треба творити спільний український, а не суржиковий простір. Тільки тоді зможемо швидше перемогти у "гібридній" війні.
1 
1
Коментарі