Термін "пенсіонери" вживають до осіб, які отримують пенсію. Її може бути призначено й дитині або іншій особі через втрату годувальника. А деякі працівники виходять на пенсію в 45 років.
Сьогодні в українському законодавстві використовується термін "люди похилого віку", а от у Європі про людей у віці 60+ кажуть "люди третього віку".
Як правильно в Україні називати людей, яким 60+, 75+, 90+, розповіла філологиня Ольга Васильєва.
"Правильно: люди старшого віку, літні люди, люди третього віку, люди у віці 60+/75+/ 90+. А неправильно: люди у віці, старі люди, люди пенсійного віку, пенсіонери, люди поважного віку, бабусі й дідусі", - пояснює у дописі на своїй сторінці у Facebook Васильєва.
Прикметником "старі" можна зачепити ту групу людей, яка себе так не ідентифікує, хоча цей варіант може часто траплятися в медіа та українському законодавстві, каже редакторка.
"З урахуванням загальносвітової тенденції подовження життя стає неочевидним, людей якого віку зараховувати до цієї категорії. Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я літнім вважається вік 60-75 років, а старечим - 75-90 років. Тих, хто досяг 90 років і більше, заведено називати довгожителями. "Бабуся", "дідусь" уживаємо лише, коли треба вказати на родинні зв'язки", - зауважує філологиня.
Якщо говоримо про покоління, можна вживати словосполучення "старше покоління".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким словом замінити кальку "холостяк"
Некоректно використовувати евфемізми типу "люди поважного віку", "дама бальзаківського віку", "людина з обмеженими можливостями" (або "людина з особливостями", "людина з особливими потребами", "людина з нюансами".
"Треба називати чітко й незавуальовано, але без дискримінації: люди старшого віку, жінка у віці 30-40 років, людина з інвалідністю. На представників і представниць африканської расової гілки коректно казати темношкірий/темношкіра і в жодному разі не чорний/чорна. Людина європеоїдної раси - світлошкіра, а не біла. До речі, є в українській мові дискримінаційний фразеологізм "Почуватися білою людиною", тобто "нормальною", такою, що має привілеї. Вживати його не варто", - зазначила Васильєва.
У цивілізованої людини на такі висловлювання має стояти внутрішній блокувач. Виправляйте й інших, наголосила редакторка.
Ми вже звикли до творення так званих фемінітивів - назв жіночого роду за видом діяльності. Скажімо, продавчиня, соціологиня, чиновниця, боржниця, директорка.
Але от кажуть: директорша, лікарша, генеральша. Це фемінітиви з відтінком зневаги. З такими підступники суфіксами треба бути обережними. Суфікс -ш- позначає не професію. Директорша - це дружина директора, лікарша - дружина лікаря, генеральша - дружина генерала". На позначення професії чи посади треба використовувати суфікс -к(а): директорка, лікарка, генералка.
4 
1
Коментарі
1