Вітражі середньовічних церков виявилися не просто прикрасою - під впливом сонячного світла вони працюють як очисники повітря. Це відкриття було зроблено професором технологічного університету Квінсленда (США) Чжу Хуай Юном (Zhu Huaі Yong).

Причиною настільки незвичайної особливості вітражів стала золота фарба, що застосовувалася в розписі. Виявилося, що на склі золото організується в частки, чий розмір становить кілька нанометрів (10-9 метра).

Світло, що є за природою електромагнітним випромінюванням, вступає у взаємодію з магнітним полем наночастки, яке створюють електрони її атомів. Власна частота коливань магнітного поля частки залежить від її розміру. І якщо розмір підходящий, то виникає резонанс - явище різкого зростання амплітуди коливань, викликане збігом власної частоти коливань і частоти зовнішнього впливу.

У результаті коливання магнітного поля стають настільки сильними, що можуть призводити до руйнування молекул деяких з"єднань, що перебувають поблизу золотих наночасток - наприклад, так званих летких органічних сполук. До цього класу належать шкідливі речовини, які виділяються свіжою фарбою, новими меблями. За словами професора Юна, у результаті "роботи" вітражів з таких з"єднань виходять нешкідливі речовини та невелика кількість вуглекислого газу.

Останнім часом інтерес вчених до золотих наноструктур значно зріс. Це пов"язане з тим, що золото є каталізатором багатьох важливих хімічних реакцій, а каталітичні властивості золотих наночасток набагато вище, ніж у "шматків" золота, повідомляє Освiтнiй портал

×