"Моя Віка щоранку збирається в садочок, — розповідає про свою 5-річну доньку 42-річна Надія Рудницька з села Супоївка Яготинського району Київської області. — Рано прокидається, сама одягається, тягне за руку, показує на двері. Я не знаю, як їй пояснити, що нас більше туди не пускають".
1 вересня директор школи-дитсадка Олександр Герасько не прийняв дівчинку.
— Сказав прямо: "Через хворобу ваша дитина не може бути разом зі здоровими", — починає плакати Надія Олександрівна. — Потім сказав, що Віку не беруть у садок, бо групи переповнені. Куди ж тепер мені дівати доньку — спецзакладу для дітей-інвалідів у районі немає.
Село Супоївка нарекли чорнобильським, бо живуть тут переважно переселенці з ураженої території. Школа і дитсадок об"єднані під назвою "Навчально-виробниче об"єднання загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів — дитячий садок".
Надія Олександрівна переїхала з Чорнобиля відразу після аварії. Від першого чоловіка має 21-річну доньку Яну й сина Миколу, 18 років. 40-річний Віталій Кононенко — її другий чоловік, Вікторія — їхня спільна донька. Жінка працює на півставки вчителем праці, чоловік — охоронець приватної фірми. Живуть у своєму будинку.
Вікторія народилася з синдромом Дауна. Хворі на цю недугу зазвичай відстають у психічному розвитку, мають специфічний вигляд: косий розріз очей, широке перенісся, напіввідкритий рот, короткі пальці.
У 3 роки дівчинку відвели до дитсадка. Директор не опирався. Коли не прийняв цього року, Надія Олександрівна звернулася до місцевих депутатів. Питання про навчання її доньки розглянули на сесії сільради.
— Мене підтримали всі депутати, — каже жінка. — Казали: "Ми не можемо викидати дівчинку на вулицю і завдавати ще більшого горя матері". Припускали, що хвороба Віки — наслідок Чорнобиля. Таке горе може спіткати кожного з них.
Олександр Герасько був на сесії. Прийняти Вікторію погодився за умови, що мати принесе довідку від психіатра. Надія Олександрівна узяла її в райлікарні. Однак директор вимагає підтвердження столичних медиків.
— Головний лікар райлікарні пояснив, що немає наказу, який забороняє таким дітям бути в колективі здорових, — каже жінка.
Цю дівчинку ми дуже любимо. Вона весела, щира, як сонечко
Вона ходила на прийом до голови райради Павла Ковботи. Показувала доньку.
— Пояснювала: якщо Вікторія буде в колективі з хворими дітьми, то не розвиватиметься, — починає плакати жінка. — Їй треба зі здоровими, щоб було за ким тягнутися. А він мене запитав: "А ваші предки випадково не були комуністами, які знищували церкви?". Натякнув, що на дитині Божа кара. Куди ж мені дівати доню? Вона сама одягається, їсть, ходить. Поруч зі здоровими добре розвивається. Її люблять діти, граються з нею.
Олександр Герасько підтверджує, що Вікторія ніколи не проявляла агресивності. Вихователі й батьки інших дітей на неї не скаржилися.
— У групах дитсадка перебувають діти різного віку, — пояснює директор. — Їх має бути не більше 15. А в тій групі, де була Віка Кононенко, маємо 23. Ця дівчинка зараз не може говорити, а з віком її хвороба проявлятиметься ще більше. У спецзакладі їй буде краще.
Односельчани підтримують Надію Рудницьку й Олександра Кононенка. Написали колективного листа голові райдержадміністрації Василеві Василенку. Просили допомогти влаштувати дівчинку в дитсадок. Підписалося 30 селян.
— Цю дівчинку ми дуже любимо, — кажуть сусіди. — Вона весела, щира, як сонечко.
В Україні немає законів, які забороняють подібним дітям навчатися разом зі здоровими. Зазвичай це вирішує директор навчального закладу. У січні нардеп п"ятого скликання Валерій Сушкевич запропонував законопроект, який стосується дітей-інвалідів.
— Дітей-інвалідів в Україні дуже багато, — каже голова Національної асамблеї інвалідів України Валерій Сушкевич. Він — інвалід І групи з дитинства, пересувається на колясці. — Їм треба допомагати пристосовуватися до життя, а не ізолювати. Давати спеціального вихователя чи няню, щоб діти росли в колективі здорових. Оплачувати це має держава. Мій законопроект пройшов усі депутатські комісії, і ніхто не назвав його недоопрацьованим. Але через політичне протистояння за нього не проголосував жоден депутат із правлячої коаліції.
Валерій Михайлович навчався у звичайній школі. Запевняє: завдяки цьому він не почувався інвалідом.
Коментарі