понеділок, 06 лютого 2006 19:27

"У якийсь момент побачив, що вже ламають штахети"

У селі Климентіївка — близько 300 дворів. Усього одна вулиця, яку селяни називають Центральною. Про бійку на обійсті місцевого священика, отця Миколая, що сталася наприкінці січня, климентіївці говорять не дуже охоче. Не приховують лише, що батюшка з райцентру Баранівка давно вже сердитий на їхнього. А тут отець Миколай на Водохреща ще й двори святив у райцентрі.

— Та було щось таке. Але я не знаю більше, — каже літня жителька Климентіївки, з якою ми разом вийшли з автобуса і, закриваючи очі від снігу, попрямували до центру села.

Називати свого імені не захотіла.

— Я про отця Миколая нічого поганого не можу сказати, — розповідає жінка. — Мені подобається, як він службу править. Відколи церкву збудували, у нас чотири чи п"ять священиків помінялося — щось не затримувалися вони. А цей уже п"ятий рік. Може, тут справа у тому, що церква в нашому селі українська, а в Баранівці — російська.

Я вийшов до них у самих шкарпетках

Біля сільського магазину старший чоловік показує, як знайти хату отця Миколая. Простий сільський будинок за вже почорнілим дерев"яним парканом. З-поміж решти климентіївських обійсть двір отця Миколая Геленка, 30 років, можна впізнати за хрестом на стовпчику, до якого причиняється хвіртка. Хату священик винаймає. Запрошує до будинку. У кімнаті на дивані сидить вагітна дружина Оксана, 28 років, а біля неї граються 2-річний Віталик та 5-річна Діана.

— У п"ятницю, 27 січня, після четвертої години дня я приліг відпочити, — розповідає отець Миколай. — У двері подзвонили, матушка почула й пішла відчиняти. Двоє незнайомих чоловіків сказали їй, що померла бабця. Я вийшов до них у самих шкарпетках, запросив у веранду. Кажуть, ховатимуть вранці. Раптом забігає третій чоловік і зі словами "От тобі за Баранівку" б"є мене в обличчя. Я впав. Почалася бійка, здійнявся лемент. Вони нас хотіли до хати заштовхати, щоб криків не було чутно. Але я пручався, не пускав. Матушку, яка в положенії, вдарили. У якийсь момент побачив, що вже ламають штахети.

Один прибіг із сокиркою — чи то з машини дістав, чи може так приготувалися...

Я побачив, і до хати — зачинятися. Але штахету якось підсунули, що я не міг одразу зачинити двері. По них і рубонули сокиркою, — отець Миколай показує надщерблені одвірки. — На крики прибігла сусідка. Чоловіки, що нападали, назвали мене "бандерівцем", швиденько сіли в машину і поїхали. Якби не сусідка, то може нас побили б і на смерть. Адже це вже не перший "наєзд".

Отець Миколай каже, що раніше баранівський священик отець Валерій пропонував йому переходити до Московського патріархату. Попереджав також, щоб не ходив по його парафії. Але люди, за словами отця Миколая, самі зверталися до нього.

Є ж різниця, якщо московський бере за похорон 80 гривень, а я — 15–20

— Є ж різниця, якщо московський бере за похорон 80 гривень, а я — 15-20. У цій справі приїжджав слідчий із Баранівки. Казав, що я, мовляв, перейшов дорогу отцю Валерію. Виглядало так, що міліція не дуже й хотіла братися за цю справу. Ми після нападу дзвонили, а там кажуть: "Ваша справа вже рішається". Як це так може бути: вони ще не виїжджали на місце події, а справа вже вирішується. Тоді я почав турбувати Житомир, разів десять, мабуть, телефонували, — обурюється отець Миколай. — Таке могли вчинити тільки варвари: бити жінку, як це можна. Я її закривав собою, щоб, боронь Боже, в живіт не вдарили...

— У лікарні сказали, що в мене струс мозку і загроза переривання вагітності, — каже Оксана Геленко. — Голова досі болить і на одне вухо не чую. Зараз іще лікуюся: тиждень у невропатолога, а потім місяць обстеження. Відпустили на домашнє лікування, бо діти трохи прихворіли.

Від Климентіївки до райцентру — із десять кілометрів. Невеличке селище, дванадцять з половиною тисяч мешканців. Будинок головного священика Баранівського округу Української православної церкви (Московського патріархату) 41-річного отця Валерія Ланового — заможніший, ніж у його климентіївського опонента. Уже здалеку видно супутникову антену під дахом. Отець Валерій служить у селищі 17 років.

Він нахабно заходив у будинки до моїх прихожан

За його словами, конфлікт з отцем Миколою визрівав давно. Стосунки із климентіївським батюшкою у них одразу не склалися, тільки-но останній з"явився у районі. Хоча, як твердить отець Валерій, за весь час служіння в приході він ні з ким не бився і не конфліктував.

— З чого все почалося? Цього року на Водохреща отець Миколай обійшов із кропилом пів-Баранівки. Він нахабно заходив у будинки до моїх прихожан. Люди цього не хотіли. Вони просили мене поговорити з ним, — каже отець Валерій. — Я поїхав до нього серед біла дня, на таксі. Взяв свого референта отця Олександра Фіщука, 25 років, і ще трьох дужих чоловіків. Бо чудово знав до кого їду, — продовжує священик. — Мої люди зайшли до нього, сказали, що я хочу з ним поговорити. І тут почалася бійка. Ми з отцем Олександром увесь час сиділи в машині.

Із забору вирвалася штахетина, бо треба чимось захищатися, коли на тебе вискакують з сокирами. У одного з моїх людей забій голови — шви накладали. Іншому два ребра зламали... Побачивши ситуацію, водій таксі побоявся за нову машину і почав від"їжджати. Коли, майже на ходу, до неї всілися і хлопці, ми одразу поїхали до міліції. Начальник просив мене не писати заяву: мовляв, зараз ми пошлемо наряд у Климентіївку і розберемося. Я погодився. Ми тільки з"їздили до лікарні. А нещодавно мені почали телефонувати й погрожувати, що до мене приїде цілий автобус бойовиків УНА-УНСО.

Несподівано отець Валерій переходить на політичну тему:

Водій таксі побоявся за нову машину і почав від"їжджати

— Найсмішніше, я на виборах підтримував Ющенка. Мені привселюдно у церкві голова місцевого виборчого штабу вручив подяку від нього. Я єдиний із членів Єпархіальної ради, хто проголосував проти звернення священиків за Януковича. Я заборонив роздавати агітаційний матеріал у приходах району.

У Баранівському райвідділі міліції "ГПУ" переповіли версії обох конфліктуючих сторін.

— Якщо подивитися на всі ці "мультики" з юридичної точки зору, то в цій ситуації вбачаються ознаки статті 125 Кримінального кодексу України — умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, — каже Ігор Березюк, 37 років, перший заступник начальника Баранівського райвідділу міліції. — Як правило, в такій ситуації ми відмовляємо в порушенні кримінальної справи. І повідомляємо сторони, що вони мають право звернутися до суду.

Отець Миколай має намір скористатися правом вирішити конфлікт у суді. Отець Валерій запевняє, що хоче все залагодити по-мирному.

Зараз ви читаєте новину «"У якийсь момент побачив, що вже ламають штахети"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі