5 жовтня до райвідділу міліції райцентру Червоноармійськ Житомирської області звернулася 51-річна Світлана Халімовська. Скаржилася, що напередодні її побив місцевий отець Сергій, у миру Сергій Янчук. Показувала синці.
— Так віддубасив, що все тіло вкрите гематомами, — бідкається Світлана Миколаївна. — Два дні блювала. Досі від болю стогну ночами, заснути не можу. Особливо ребра з лівого боку болять. На знеболювальні аж дивитися не можу.
Халімовська родом із Червоноармійська. Працює помічником санітарного лікаря. З чоловіком розлучилася кілька років тому. 29-річна донька Оксана працює у Житомирі приватним нотаріусом.
Півтора року тому Оксана Халімовська познайомилася з колегою по роботі Володимиром Янчуком, сином священика Сергія Янчука. Зустрічалися. Жінка завагітніла, останнім часом жили разом.
— Спочатку отець Сергій був проти стосунків Володі з донькою, — веде далі Світлана Миколаївна. — Казали, Оксаночка причарувала його сина. Маразм якийсь. Роботу доньки називав брудною справою, наговорював. Потім наче заспокоївся. Наполягав, що мають бути заручини.
Увечері 4 жовтня Світлана Халімовська завітала до майбутніх сватів.
Отець Сергій ходить без бороди
— Зайшла в хату, привіталася, — згадує. — Назустріч вийшла матушка Лілія. Я запитала, скільки можна тріпати нерви доньці, якій до пологів лишилося кілька тижнів. Раптом з кімнати вискакує отець Сергій. Не сказав ані слова, схопив за куртку, став волочити мене до вхідних дверей. Обличчя аж червоне від злості. Бив мене головою об стіни. Потім вишвирнув із хати.
Жінка не розуміє, за що її побили. Лікарі зафіксували забої грудей і синці на тілі. Куртка та золотий ланцюжок порвалися.
Отець Сергій родом із села Товпижин Демидівського району Рівненської області. Працював міліціонером, лісником. 6 років живе в Червоноармійську із 43-річною дружиною Лілією і донькою Тетяною, 19 років. 24-річний син Володимир мешкав у Житомирі.
— Ніхто нікого не бив, це все наклеп, — запевняє священик. — Світлану та Оксану Халімовських я не хотів би знати. Знаю їх тільки через сина. Він жив з Оксаною, зараз повернувся до мене. Чого так стало — запитайте краще в неї. Не я їм потрібний, а Володя. Хотіли, щоб він упав на коліна. Хочуть над ним знущатися. Хочуть його дістати, але я не дам, бо він мій син.
Запитуємо, чи Оксана вагітна від Володимира.
— Вона його використала, — зітхає Янчук. — Хай рожає, хай Бог допомагає. Докаже, що це його син, тоді буде все гарненько, будемо вирішувати питання. Ми ж люди. Розуміємо, що таке діти. Глядітимемо їх.
— Отець Сергій ходить без бороди, — говорять про священика чоловіки, які сидять на лаві біля церкви. — Більше опікується своїм бізнесом, ніж храмом. Має тут циркулярку. Кажуть, б"є свою дружину. Ніби відлупцював якогось хлопця, бо не так машину припаркував біля церкви.
3 
35413
Коментарі
3