"У нас у селі смердить, як від гноївки, — обурюється 45-річна Галина Музика з села Миролюбівка Тернопільського району. — Люди навколо думають, що ти не миєшся. У гості сюди ніхто не хоче приїжджати. Як підеш у туалет, то хіба хочеш там їсти? У нас таке саме. Хай би щось робили, а то можна задушитися".
Галина Музика та її односельці скаржаться на Мишковицький спиртзавод, який уже не один рік псує запах в околиці. Сморід іде від відстійників у лісі між Миролюбівкою та селом Мишковичі. Зіпсоване повітря також у селі Велика Лука. Останнім часом запах став особливо нестерпним. Пішли чутки, що на відстійниках сталася аварія.
— Ми навіть воду з криниць не беремо, тягнемо з водонапірної вежі, — бідкається 60-річна пенсіонерка Галина Куш. — Кажуть, пробило відстійники і все пішло в землю. Раніше колгоспи забирали брагу для худоби, то хоч якось жити було можна. А зараз і того немає.
Селяни кажуть, що всі їхні речі ввібрали той сморід. Люди не можуть висушити білизну. Запах неможливо вивести. Навіть у спеку не відкривають вікон.
У спеку не відкривають вікон
47-річний сільський голова Миролюбівки Володимир Кирницький погоджується з селянами.
— Усе тому, що немає нормальних очисних споруд, — твердить він. — На заводі кажуть, що на них не мають грошей. Але кошти на такі речі має виділяти держава. Закривати завод — не вихід, бо він один з основних наповнювачів районного бюджету.
Неприємний запах у селі — не така вже й біда, якщо підприємство працює. Так вважає керівництво Мишковицького спритзаводу.
— Завод дає робочі місця і прибуток до бюджету, — каже головний інженер Володимир Зань, 62 роки. — Раніше працював два місяці на рік, тепер не зупиняється. Наші відходи — хороший корм для худоби. Але тваринництво занепадає. Селяни дуже рідко приїздять. А нам за день треба відпускати сотні тонн. Ми віддаємо їх безкоштовно, але ніхто не бере. Мусимо зберігати у відстійниках. Маємо на це всі дозволи.
Коли відходи всихають, ними можна удобрювати землю. Але навіть цим люди не користуються.
— За кордоном у подібних заводів — безвідходне виробництво, тому в них немає проблем, — каже Зань. — А у нас сморід на всіх спиртзаводах. Можна випаровувати, але обладнання для цього дуже дороге. З наших відходів можна було б робити навіть біопаливо.
Сільська рада почала збирати підписи. З ними Володимир Кирницький піде до директора спиртзаводу. Пробуватимуть разом вирішити проблему.
Санепідемстанція Тернопільського району розводить руками — мовляв, спиртзавод збудували раніше за село. Тому жителі Миролюбівки мали би думати, де житимуть.
— Це лише від відходів спирту, а це натуральні продукти, — пояснює головний санітарний лікар Тернопільського району Євген Безрукий, 41 рік. — Ніяких токсинів у повітрі немає. А сморід, то від відстійників у цих селах він уже давно. Люди знали, на що йдуть.
3 
35413
Коментарі