18 вересня цілий день 39-річний Сергій Макарчук із другом Володимиром Манчаком копали картоплю у сусіда Івана Хоменка в селі Червоні Партизани Носівського району Чернігівщини. Увечері Макарчук забрав свого 3-річного сина Валентина з дитсадка й повернувся до Хоменка. Повечеряли, випили.
— У дев"ять вечора Сергій пішов додому покласти малого спати, — згадує Манчак. — Ми дивилися телевізор. До нас приєднався сусід Микола Павленко.
Десь об одинадцятій у двері хтось постукав.
— Виходимо на ґанок, а там — Сергій, — згадує Микола Павленко, 44 роки. — Дивись, каже, Федоровичу, і показує пальцем на землю. Я присвітив ліхтарем — на порозі лежить мертвий хлопчик.
Чоловіки кинулися до сусідів — телефонувати в міліцію. Манчак із Павленком побігли до лікарні. Медики відмахувалися: мовляв, у чоловіків біла гарячка, верзуть казна-що. За кілька хвилин приїхали міліціонери. Макарчука затримали.
Із матір"ю хлопчика Людмилою Петрик, 39 років, зустрічаємося у дворі. Жінка боїться заходити до хати. Каже, там усе нагадує про сина.
— Із Сергієм ми познайомилися чотири роки тому, — розповідає Людмила. — Я працювала медсестрою в київській залізничній лікарні. Він провідував там свого дядька. Симпатичний, ввічливий. Розлучений, я — теж. Познайомилися, зійшлися. Жили в цивільному шлюбі. Він працював охоронцем на столичній фабриці "Старт".
Сергій родом із містечка Романів Житомирської області. Жили з Людмилою в Червоних Партизанах. 2004-го народився син Валентин.
— Дитину завжди цілує, милує, — веде далі жінка. — Як син підріс, я, бувало, шльопну по сідницях. А він розкричиться: "Не можна бити дитину!" До себе його пригортає. Згодом став випивати, мене почав бити.
Людмила працює в Києві, добу через три. Напередодні вибирала картоплю, а вночі поїхала до столиці. У середу вранці повернулася.
— У центрі зустріла маму, а вона: "Нащо ти сина оставила, він же дитину знищив!" — плаче жінка. — У нашому дворі було повно міліції. Я кинулась у хату, а Валіка ніде нема. "Де моя дитина?" — кричу. Одна жінка показала на столик у дворі. Там мій синок лежав загорнутий у стару доріжку.
Людмила розказує, що останнім часом сварилася з чоловіком. Хотіла вигнати його:
— Зараз я хочу одного: побачити його очі й запитати: "За що ти сина вбив?"
Родичі жінки упевнені, що в усьому винна горілка.
На похороні труну з Валентином несли 20 хлопчиків із місцевої школи
— Він знущався над дитиною, — плаче тітка Людмили, 57-річна Лідія Катруха. — Голова у Валіка була розбита, реберце зламане, ліва кульша вивернута, ліве око випадало.
На похороні труну з Валентином несли 20 хлопчиків із місцевої школи.
Сергій запевняє, що не хотів убивати малого.
— Підозрюваний нам пояснив: "Увечері привів дитину додому, а потім пішов ще випивати до сусіда. Коли повернувся, дитина була мертва", — розповідає начальник Носівського райвідділу міліції Григорій Ковтун. — Потім сказав, що доки ніс сина додому, він кілька разів падав. Упали удвох, коли заходили у хвіртку. Хлопчик вдарився головою об стовп. Усе сталося через необережність.
Експерти встановили, що Валентин помер через закриту черепно-мозкову травму й роздроблення кісток черепа. Подробиці трагедії з"ясовує слідство.
Сергій Макарчук хоче накласти на себе руки.
8 
35413
Коментарі
5