пʼятниця, 28 грудня 2012 00:45

Сергія Нагорного вигнали із трикімнатної квартири

Киянина 34-річного Сергія Нагорного ввечері 5 грудня вигнали з дому. Двері квартири вибили невідомі чоловіки, увірвалися з міліціонерами і лікарями. Сергія виштовхали на вулицю, його матір 58-річну Наталію Іванівну забрали до психіатричної лікарні. Того ж дня квартиру розтрощили.

— Усі речі викидали через вікно на сніг, знесли міжкімнатну стіну, — згадує Сергій Нагорний. — Я одразу написав скарги в міліцію, прокуратуру, управління по боротьбі з організованою злочинністю. Поки мені ніхто не поміг. Як маму потягли до психушки, я боявся лишатися вдома сам. Поїхав ночувати до баби на Оболонь.

Нагорні живуть у трикімнатній квартирі №5 площею 114 "квадратів" на другому поверсі столичної "сталінки" на вул. Велика Житомирська, 23. За 600 м від будинку — Михайлівський Золотоверхий собор, за 800 — національний заповідник "Софія Київська", за 1 км — майдан Незалежності. У цьому районі найдорожчі у столиці помешкання. Квартира Нагорних коштує близько 4 млн грн. Родина володіє не всім помешканням. Найменша кімната площею 12 "квадратів" належить іншим, кому — Нагорні не знають, бо кімнату постійно перепродують, власники не приходять.

Сергій із матір'ю — єдині із будинку, хто живе у своєму помешканні. В інших квартирах працюють магазини, офіси приватних фірм, винаймають житло іноземці.

— Ці рейдери сказали, що квартира належить якомусь Андрію Григору з Луганської області, — продовжує Сергій Нагорний. — Хто це такий — не ясно. Ми його ніколи не бачили, ніяких документів не підписували, грошей не отримували.

Сергій — експерт з економіки східних країн. Працював у Національному інституті стратегічних досліджень, нещодавно потрапив під скорочення. Його матір працювала в музеї у Німеччині, із виходом на пенсію повернулася додому. Молодший брат Денис професійно грав у хокей.

Із Сергієм Нагорним заходимо до будинку 21 грудня. До цього він не міг потрапити в помешкання. Вдалося, коли знайомий слюсар вирізав щит болгаркою.

Металеві двері квартири №5 зігнуті, ручка виламана. За ними — щит. У помешканні гармидер. Тут жодних меблів, стіни обдерті, паркет зірваний. Посеред кімнати стоїть бетономішалка, поряд лежать мішки з цементом.

— Розтрощили все, — господар ходить між уламками. — Стіни поламали. Мабуть, офіс якийсь хочуть зробити. Ось тут, — підходить до вікна, біля якого лежить порвана Конституція України і побита клавіатура, — був мій робочий стіл, стояв комп'ютер. Усе забрали. Добре, що мама встигла сховати документи на квартиру.

Сергій розгортає уламки, облаштовує місце для нічлігу.

— Цю квартиру не вперше хочуть забрати, — розповідає. — У лютому увірвались якісь, побили, скрутили, зав'язали очі. Ми очнулися в якомусь гаражі. Ледь вибралися. Питаю в людей: "Де це ми?" — "У Дніпропетровську". Пішов у міліцію, написав заяву про викрадення. Нам купили квитки назад. А де брат — досі невідомо.

Сергій залишається в розгромленій квартирі.

— Буду на підлозі спати. Страшно, але іншого виходу нема. Добре, хоч маму відпустили з лікарні. Переживав, щоб її там не накололи і не заставили підписати документи.

По обіді до квартири під'їжджають міліціонери із Шевченківського райуправління. Заяву Сергія Нагорного приймають на сходовому майданчику. До квартири не заходять.

— Не маємо права, бо квартира належить іншим. Як ті бандити нею заволоділи — невідомо. Якби Нагорний дав показання слідчому, то ми б давно їх зловили, — пояснює один.

Міліціонери порушили кримінальну справу лише за фактом викрадення речей.

— Якщо Сергій прийде до слідчого, то справа зрушить із місця, — продовжує міліціонер. — Історію про викрадення та вивезення до Дніпропетровська треба розслідувати. Але брата Дениса ніхто не викрадав. Він сидить у тюрмі.

Прокуратура Шевченківського району перевіряє звернення Сергія. У психоневрологічній лікарні заперечують, що Наталію Нагорну госпіталізували силою.

— Ми написали заяву в прокуратуру, щоб вони взяли під контроль ситуацію із цією сім'єю. Після цього Наталія Нагорна написала заяву, що добровільно погоджується пройти курс лікування, — пояснює Дмитро Лебєдєв, заступник головного лікаря Київської міської психоневрологічної лікарні №1. — Відпустити її не могли, бо вона була в літньому одязі. Тепер, коли з'явився її син, — виписали. Ми не зацікавленні когось тут утримувати. Її діагноз розголошувати не можу. Скажу чесно: у нервовохворих людей часто видурюють квартири. Через це ми постійно звертаємося в прокуратуру.

58

років у власності родини киян Нагорних квартира №5 будинку №23 на вул. Великій Житомирській. 1954 року її отримала баба Сергія Нагорного. Вона працювала медсестрою під час Другої світової війни, сама виховувала трьох дітей.

 

Зараз ви читаєте новину «Сергія Нагорного вигнали із трикімнатної квартири». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

26

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі