15 травня цього року київські міліціонери приїхали до Чернігова, щоб затримати місцевого підприємця 37-річного Валерія Полякова. Його звинуватили в розкраданні майна одного з київських складів.
— Зранку Валерій пішов на роботу, і я його більше не бачила. Надзвонювала друзям доти, доки наступного дня вони не повідомили, що чоловіка прямо на работі затримали, — каже дружина Валерія 35-річна Олена Полякова.
У чернігівській міліції Олені розповіли, що за Валерієм приїжджали з Оболонського райвідділу Києва. Забрали його до столиці.
— Наступного дня я помчала в Київ, — продовжує жінка. — Треба ж було з"ясувати, про яку таку крадіжку йдеться. Чоловік завжди багато й чесно працював. Все, що маємо, це — невеличке кафе в Чернігові. Може, хтось із конкурентів його оговорив.
Наприкінці 90-х Валерій Поляков разом із товаришем збудував кафе з літнім майданчиком на 200 місць. Валерій був комерційним директором закладу. Справи йшли непогано. Чоловік забезпечував дружину та двох дітей. На його утриманні мати, інвалід ІІ групи, і 41-річний рідний брат, інвалід І групи.
У міліції Олені повідомили, що її чоловіка підозрюють у шахрайстві і крадіжці товару. Сказали, що Валерія розшукують з 2005 року. Жінку це здивувало, бо своєї квартири в Чернігові за адресою вул. Котляревського 13 сім"я не змінювала. Та й чернігівська міліція про розшук Полякова нічого не знала.
— Про київський склад я чула, — веде далі Олена. — Два роки тому знайомий Валерія попрохав знайти для зберігання його товару місце в Києві. Казав, це тимчасово. Чоловік телефонував до столиці, домовлявся. А за деякий час ми дізналися, що товар зник. Минуло два роки. По цій крадіжці правоохоронці нас ніколи не турбували.
Олена Полякова пішла на прийом до начальника слідчого відділу Богдана Пустового.
— Пустовий мені сказав, що Валерія можуть засудити на тривалий термін за шахрайство, — розповідає жінка. — Я була в розпачі, нічого не розуміла, не знала, як допомогти чоловікові. А начальник натякнув, — питання можна вирішити. Написав на листочку "25 тисяч у. є.". Пояснив, що чоловік повинен взяти всю вину на себе, а він зробить так, щоб Валерієві дали два роки умовно.
Згодом з"ясувалося, що таку ж пропозицію слідчий зробив ще одному підозрюваному у справі — Романові Манятовському. Від нього Пустовий вимагав $5 тис. хабара. Обіцяв, що після отримання грошей той не фігуруватиме у справі.
— Роман написав скаргу до столичного Управління боротьби з організованою злочинністю. Гроші помітили, і слідчого взяли на гарячому, — розповідають рідні Валерія. — Ми знаємо, що після цього Пустового посадили до СІЗО, але за три дні випустили. Міліціонери з Оболонського райвідділу обурилися. Казали, Валерій з товаришем заплямували мундир їхньому колезі.
В Оболонському райвідділі підтвердили факт хабарництва.
— Богдана Пустового дійсно затримали на хабарі працівники СБУ, — каже заступник начальника райвідділу по роботі з персоналом Андрій Сафронов. — Зараз він в міліції не працює. Справою займається прокуратура Києва.
9 липня слідство щодо складської крадіжки завершили. Про це Валерія Полякова повідомила слідчий Оболонського рійвідділу Ольга Піскун.
— 12 липня я випадково дізнався про те, що розпочався суд по справі Полякова, про засідання не знав і підзахисний. — не приховуючи обурення, розповідає адвокат Валерія 38-річний Олександр Плахотнюк. — Виявилося, що того дня суд вирішив продовжити утримання Валерія під вартою. Пізніше мені повідомили термін — до трьох місяців. Мовляв, для проведення слідчих дій. Це після того, як слідство закінчилося.
У правоохоронних органах є солідарність — постраждалого колегу підтримуватимуть і захищатимуть
Адвокат стверджує: після скандалу з хабаром міліція ігнорує Валерія — з ним не розмовляють, ніхто його не допитує.
— Його посадили "до з"ясування" й забули. Отже, Валерій три місяці "тупо сидить", — каже Олександр Плахотнюк. — Я підозрюю, що міліція відігрується на Валерієві. Не таємниця, що в правоохоронних органах є солідарність — постраждалого колегу підтримуватимуть і захищатимуть.
Слідчий Оболонського райвідділу Ольга Піскун, яка веде цю справу, відмовляється спілкуватися з журналістами.
— Полякова добре пам"ятаю. Аякже. Проте ніяких коментарів не даватиму, — відрізує у телефонній розмові жінка.
Мати Валерія 64-річна Любов Семенівна телефонувала начальникові слідчого відділу Оболонської міліції. Просила побачення з сином.
— Кажу, до хабара з Пустовим наша сім"я не причетна, — говорить жінка. — І скарг на міліцію ми не писали. А він відповів: "Не знаєм, не знаєм. Гадаю, що ви до всього причетні. Побачення не буде".
3 
35413
Коментарі