— Нам би вистачило, якби вибачилися і визнали, що Вова — не злодій. А то досі не можемо заспокоїтися, Вова щоночі сниться. Каже, обідили його, — розповідає 55-річна Любов Нагорна із села Званівка Артемівського району Донеччини. Другий рік вона з чоловіком вимагає розслідувати загибель сина. Міліціонери 10 разів відмовляли в порушенні кримінальної справи, суди й прокуратури скасовували ці рішення.
24-річний Володимир Нагорний — молодший син колишнього директора школи Любові Іванівни й чорнобильця Олександра Івановича. Жив із батьками, працював будівельником, збирав гроші на весілля. 10 травня торік улаштувався до місцевого фермера Анатолія Шимоняка, налагоджував систему зрошування. 22 травня на роботі його вбило струмом.
— Жінка була в церкві, я з хати виходжу, аж тут зупиняється джип, виходить Шимоняк: "Саня, мы туда его не посылали", — згадує 56-річний Олександр Нагорний.
У дворі Нагорних стоять два одноповерхових будинки.
— Тут усе нагадує про Вову. І виноград, і троянди. Подивіться, як Вова бабину хату зробив, — Любов Іванівна запрошує до будинку матері. — До Шимоняка найнявся від безвиході, там обіцяли 100 гривень у день.
У вітальні стоять образи. Власниця будинку не звертає уваги на гостей, мовчки сидить у кутку, дивиться в темний екран вимкненого телевізора.
— Перше, що ми почули — наче Вова пішов у посадку по нужді й там його вдарило, — продовжує Олександр Нагорний. — Я поїхав на те місце. У посадці побачив обгорілу траву і траншею, в яку хлопці закопували поливну трубу. Там загинути міг кожен, хто зайшов у посадку. Зразу після загибелі сина електрики позрізали всі дроти. Управляющий Шимоняка розказував, що сина 5 минут колбасило. Фельдшер хотів підповзти до нього, але не міг. Зупинилося все, коли Шимоняк подзвонив у РЕС і там вимкнули лінію. На ній було 6 тисяч вольт.
За кілька днів районна газета опублікувала матеріал про загибель Володимира Нагорного.
— Після цієї замітки все село піднялося, — Любов Іванівна показує вирізку з газети із заголовком "Кусок провода, стоивший жизни". У ній ідеться, що Володимир — безробітний злодій, у фермера не працював. Жінка показує заяви від сімох односельців, які запевняють, що Володимир працював у фермера.
— Але ніхто не хоче свідчити в суді проти Шимоняка, бо в нас у селі більше нема роботи, — до Нагорних заходить сусідка, жінка років 60. — Я інвалід, і то мені дочка сказала: "Протів кого виступаєте? Хочете, щоб хату спалили?".
Анатолій Шимоняк — найбагатший фермер Артемівського району. Селяни кажуть: породичався з головою райдержадміністрації, дружить із райпрокурором, у відпустку літає до Африки полювати на левів. Телефоном Анатолій розповідає останню версію слідства. Згідно з нею Володимир Нагорний працював не в нього, а у столичній фірмі, в яку фермер звернувся, щоб прокласти труби.
В Артемівській міліції по-різному описують випадок. Спочатку казали, що Володимир намагався вкрасти знеструмлений дріт і ненароком торкнувся підключеного. Потім, що зачепив дріт під напругою, який стирчав із-під землі.
— Неналежне розслідування обставин смерті є порушенням права на життя, — каже Валентин Требухов, адвокат Нагорних. — До такого висновку вже двічі приходив Євросуд, коли розглядав справи стосовно України. Міліціонери не просто халатно виконують роботу, а в загибелі намагаються звинуватити самого Володимира, вигороджують енергетиків і фермера.
1 
1
Коментарі
8