— Светочка как кукла. Постоянно лежит, не видит, вряд ли слышит. Когда к ней приходишь — ноль реакции, дотрагиваешся — испуг. Поешь колыбельную, гладишь — страх проходит, — розповідає волонтер 40-річна Олександра Телятникова про 14-місячну пацієнтку Київської дитячої лікарні №2. Минулого тижня дівчинку привезли з дитячого будинку "Берізка" з температурою 40°С.
— Вона — інвалід з дитинства, має гідроцефалію (водянка головного мозку. — ГПУ), — продовжує Олександра. — Після народження від неї відмовилися батьки. Потрапила до "Берізки". Я провідувала її там. Але коли побачила в лікарні — жахнулася. Тільце вкрите ранами, голова розміром, як два м'ячі. Живіт надувся, під шкірою вени повиступали. На ручках і ніжках повідростали сантиметрові нігті. Дитина постійно в палаті сама, замкнена на ключ. У лікарні сказали, що в них немає людини, яка доглядатиме немовля.
Жінка поскаржилася до департаменту охорони здоров'я. Відповіді не отримала.
— Світланка нікому не потрібна. Всі тільки й чекають, коли помре, — каже Олександра Телятникова. — Вона не може самостійно сидіти, ковтати, відкашлювати, має судоми. Від лежання на одному боці в неї — пролежні.
У лікарні не захотіли говорити про пацієнтку.
— Перевірка покаже, хто довів дитину до такого стану, — говорить 44-річний Микола Кулеба, уповноважений президента з прав дітей. — Багато питань виникає до директора "Берізки". В закладі — 210 працівників і 80 дітей. На кожну щомісяця виділяють 20 тис. гривень. За такі гроші можна забезпечити належний догляд.
1 
1
Коментарі