Шашлик

Відгадай, дорогий читачу, в якій країні відбувається ця історія:

Юний плейбой, син татуся-мільярдера, приїжджає з товариством у крутий ресторан, де гуляє півночі. Добряче наглюканий, зауважує в клітці ведмедя, якого власники ресторану завели задля екзотики та принаджування туристів. Плейбой, упіймавши кураж, вимагає в офіціанта приготувати з цього ведмедя шашлик. Друзі сміються, дєвушкі верещать від захвату.

Офіціант чемно каже, що ведмідь — для розваги, не для шашликів.

Плейбой дістає "дипломат" із баксами.

— 20 тисяч, — каже.

Офіціант ввічливо відмовляє.

— 50!

Офіціант заперечливо похитує головою.

Син мільярдера вимагає приготувати з ведмедя шашлик

100!.. 200!.. 500!

Офіціант кличе адміністратора.

Адміністратор пояснює, що забити цього ведмедя не може, бо це проти закону.

— Мільйон! – із хлєстаковським натхненням вигукує плейбой.

Товариство в екстазі.

Адміністратор телефонує до власника ресторану.

— Зроби йому шашлик, — втомлено каже той, — хай подавиться!

Власник — поважна особа: міністр із надзвичайних ситуацій.

Клієнт — теж не абихто: син міністра транспорту.

Місце дії — Азербайджан.

Від України це начебто досить далеко. Але тільки географічно.

Неможлива в нас (поки що) лише розв'язка цієї історії. Дві азерські газети, що наважились описати художества міністерсько-мільярдерського сина, мають сплатити йому тепер "за образу честі й гідності" по півмільйона доларів. Якраз щоб покрити видатки на з'їденого ведмедя.

Українці мусять трохи ще почекати, доки який-небудь Печерський суд зобов'яже місцеві "безвідповідальні" видання сплатити кілька мільйонів доларів на облаштування Януковичевого "Міжгір'я", а заразом і на славнозвісну, теж необачно ними описану, феофаніївську газонокосарку.