Нещодавно один олігарх пожалівся на западенських "вуйків". Виявляється, він ощасливив їх у Франківську своєю фабрикою, а вони не схотіли на ній гарувати. "Хотя зарплату давали, как в Донецке!"
Iз цього він зробив висновок про кардинальну відмінність між Сходом і Заходом: "Посмотрите, как на Востоке работает сталевар, машинист. Это ужасные условия. Он зарабатывает 200–300 долларов. А вуйко говорит: "Чтобы я за такие деньги так работал?! Я пойду к поляку, нарублю ему дров, он мне даст 100 доляров". Это такой менталитет".
"Kровосись" із Донецька має рацію. Галицькі вуйки, на відміну від сумирних донбасців, мають справді зіпсутий менталітет. Вони знають, скільки коштує така праця в Європі, й тому робити її за 200 доларів та ще й в "ужасных условиях" не збираються. Краще й справді збирати яблука в Польщі за 200 бакcів на тиждень, аніж за ті самі гроші цілий місяць довбати вугілля задля "красівой жизні" звягільських та ландиків.
Работать должны все. Нужно закрывать границы
"Кровосись" теж це знає, але не збирається ані платити робітникам достойних зарплат, ані обмежувати своїх надприбутків, ані змінювати "ужасных условий". Він воліє традиційні методи, випробувані його попередниками: загнати всіх у колгоспи, позбавити паспортів, обгородити колючим дротом — аби всі працювали за 20 доларів, а ще краще — задарма.
Одна втіха — віддаль у цих добродіїв між думкою та язиком надзвичайно коротка. І ми знаємо принаймні їхні "реформаторські" плани: "Работать должны все. Нужно закрывать границы и производить собственный продукт. Мы попытаемся это сделать за 10 лет. Может, и больше времени понадобится".
Безумовно, "понадобится". Більшовики не вклалися і в 70. Хоча "менталітет" мали цілком подібний.
1 
1
Коментарі
12