Слово "нур" означає в тюркських мовах світло, славу і навіть німб. "Нурсултан", отже,— це султан не простий, а осяйний, і навіть славетний, і навіть, можливо, німбоносний.
Кожен хлопчик із таким ім'ям у Середній Азії неодмінно мусить стати султаном, достоту як кожен наш Леонід, "син лева", мусить вибитися в якісь начальники, а кожен наш Віктор мусить стати "переможцем".
Казахському нурсултанові пощастило найдужче, бо доля дала йому не лише покірне населення, а й чималі запаси нафти. Завдяки цьому він зміг не лише відкласти собі на чорний день кілька десятків мільярдів, а й відсунути настання цього дня в далеке майбутнє.
Кожен Леонід мусить вибитися в якісь начальники
Місцева Верховна Рада, чи, пак, мажиліс, продовжила його нурсултанські повноваження до безконечності. А проте не продовжила йому відповідним чином життєвого віку — аби він міг сповна скористатися тими новонабутими повноваженнями. Нурсултанові вже за 70, і він небезпідставно підозрює, що доданих йому 20 років правління — це витончена іронія. Бо ж аналогічного законопроекту — про продовження йому строків життя — мажиліські мерзотники навіть не винесли на голосування.
Наші теж поки що не винесли — видно, бракує їм конституційної більшості. Тож і наш султан небезпідставно хвилюється. Справді, на біса йому всі ці межигір'я, вертольоти і страусячі туфлі, коли головне питання — про довічне життя — залишається невирішеним.
Казахський султан трохи старший за нашого і тому, кажуть, не пожлобився — поїхав із кількома мільярдами до університету власного імені — зафундувати дослідження з генної інженерії, вирощування штучних органів та омолодження організму. А наш, здається, усе ще надіється "порешать вопросы" традиційним для себе способом.
Ну-ну.
1 
1
Коментарі
13