Увесь день 6 січня намагалися нічого не їсти, спільно молились і клали на долівку сіно. Так за традиціями зустрічали Святвечір на Полтавщині.
Про найважливіші обряди розповіла етнограф і майстер народної творчості Олена Щербань.
"Першою стравою була кутя, яку починали їсти із зорею. На долівку вносили нове сіно, встановлювали солом'яний дідух. Із колосків робили павуків і прикрашали ними оселю. За народними уявленнями, всі атрибути обрядового столу набували чудодійної сили. Святвечір зустрічали тільки в родинному колі. Таким чином привчали дітей до прадавніх українських традицій. Різдвяна молитва перед вечерею, за віруваннями наших предків, мала захисну силу", - каже вона
Кутю давали спершу дітям і немічним. Вірили, що має чудотворну силу.
"Її ставили попід образами в горщику, в якому варили. На початку вечері кожен із присутніх за столом мав скуштувати хоча б трохи куті. Цього вечора годилося вшановувати померлих родичів – для них лишали залишки страв на столі. Хрещеники обов'язково відвідували кумів зі святковими стравами, серед яких обов'язково мали бути кутя та узвар. Хрещені обдаровували похресників подарунками, переважно солодощами", - додає Олена Щербань.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як в АТО зустрічають Святий вечір.
Коментарі