20–25 серпня в селі Великі Сорочинці Миргородського району на Полтавщині пройшов Національний Сорочинський ярмарок. Торгували там і майстри з Полтавського району.
— На Сорочинцях я вшосте. Приїхала торгувати своїми виробами. Займаюся автентикою й відновленням старих речей. Даю їм нове життя. Екоторбинки, ляльки-мотанки, кавова іграшка, — розповідає 45-річна Наталія Пліш із села Гожули Полтавського району. Продає власні витвори на дерев'яному прилавку в зоні майстрів.
— На ярмарку представляю екоторбинки з хлопку. Їх сама шию і розмальовую вручну. Дощечки для кухні декорую екоматеріалами. Фон створюю за допомогою заварених пакетиків чаю. Оздоблюю "декупажкою", покриваю акриловим лаком на водній основі. Так само, як валізу.
На прилавку біля Наталії стоїть валіза середнього розміру. Має об'ємний декор у вигляді старого авто. Пофарбована в темно-коричневий колір, здається, що металева.
— Такі валізи називали "дємбєльські", із желізними накладками на кутках. Збираю і даю їм нове життя. Оця валіза 1947 року. Вичищаю, сушу. Покриваю кракелюром з яєчної шкарлупи. Автомобіль малюю, а тоді викладую джгутами із салфетки. Далі йде техніка накладування шарів. Зверху фіксую лаком. Це інтер'єрна річ, або можна використовувати для зберігання одягу вдома. Торік замовили схожу, тільки доробити знизу колеса й сучасну фурнітуру. Замовники прислали в соцмережі картинку. На Сорочинському ярмарку прийшли з перекладачем і купили за 800 гривень. Моя валіза поїхала в Японію. Син вишив свій перший весільний рушник у 10 років. Виставила роботу на продаж на сторінці у "Фейсбуку". І вибрали не мій, а синів — за 200 гривень. Купили кудись в Азію.
До Сорочинців приготувала ляльки-мотанки, сумки з написом "Сорочинський ярмарок" і кілька десятків кавових котиків.
— Дуже популярні магніти у вигляді кавових котиків по 30 гривень. Шию їх із білої бязі. Обробляю кавою, корицею і ванількою. Розписую акриловими фарбами. Прикрашаю листочками й бантиками. Пишу веселі цитати, — каже Наталія Пліш. — Допомагає мені Оля Полякова. Читаю її часто у "Фейсбуку" — підписана на її блог. Наприклад, магніт "Казкова на всю голову". Моя сім'я дуже юморна, тому часто використовую наші вирази. Раз чоловік нагадав, що я на дієті. А я йому: "Піду поп'ю борщу". У мене двоє синів, беру цитати від них чи зі школи.
По суботах у Гожулах проводить майстер-класи з дітьми від 5 років.
— Хто приходить для моторики, хто — для душі. Я — учасниця й одна із співорганізаторів полтавської спілки "Містечко майстрів". Нас було восьмеро, а зараз до неї входить понад 70 осіб. Народними промислами займаюся років 12. Це моє хобі. А працюю в 17-му училищі в селі Розсошенці бібліотекарем.
3 
Коментарі