У Полтавському лісгоспі оновлюють 150 гектарів лісу
— 21 березня відзначають Всесвітній день лісу. Цього року його гасло "Ліси та освіта", — розповідає прес-секретар Полтавського управління лісгоспу Лілія Гнатенко, 30 років. — Ми також беремо участь у всеукраїнській акції "Майбутнє лісу — в твоїх руках". Висаджуємо дерева, озеленюємо населені пункти, проводимо лісівничі заходи, до яких долучаємо молодь.
Як тільки зійшов сніг, у Полтавському районі почали садити нові ліси на 150 га. Із представниками прес-служби на темно-сірому позашляховику добираємося до насаджень неподалік села Копили. Це територія Чалівського лісництва. На в'їзді зустрічаємо вантажівку. Її кузов і причеп завантажені деревиною. На зрізі кожної колоди — чорне маркування.
— У рамках санітарної рубки проводимо очистку. Кожна колода має своє маркування. Раз на квартал виставляємо деревину на аукціон чи проводимо біржові торги, — розповідає лісничий В'ячеслав Москаль, 32 роки. — Щоб прийняти рішення про вирубку, створюється спеціальна комісія. До неї входять представники лісгоспу, департаменту екології, сільської ради, служби лісозахисту. Вони обстежують ділянки, складають акт і вирішують.
Є таке поняття, як "збирати врожай лісу". Вирізають дерева, що досягли стиглості. Для сосни це вік від 100 років і більше.
— Як пшеницю збирають щороку, так настає і стиглість лісу. Сосна живе 100 років. Потім починає старіти й трухнути. Тому ми проводимо рубки основного користування. Потім знову засаджуємо, — розповідає майстер лісу Вероніка Романенко, 32 роки.
Неподалік залізничного полотна посеред сосен — порожня ділянка 0,6 га. Нещодавно тут провели санітарну рубку. Потім переорали й підготували для посадки лісу.
— Тут прибрали всохлі дерева, вражені кореневою губкою. Хвороба передається через коріння, вражає лише дорослі дерева. Молодому лісу нічого не загрожує. Єдиний засіб боротьби — вирубки, — каже В'ячеслав Москаль.
На ділянці триває робота. Трактор тягне за собою причіп, на якому, оточені пишною зеленню саджанців, сидять дві жінки. Вони встигають вставляти сосни у викопані механізмом ямки. За причепом йдуть люди, притоптують саджанці ногами й досаджують вручну. Одна з працівниць — 52-річна Лілія Жигало. Мешкає в Зінцях, щодня ходить на роботу пішки. Скільки платять — не каже.
— На посадмашині я працюю п'ять років. Це не важко, мені подобається. Надихає, що садимо ліс, який залишиться нащадкам, — говорить Лілія.
Посадковий матеріал готують заздалегідь. Узимку збирають шишки, сушать. Насіння пророщують у теплицях. За рік коріння сіянців обробляють від шкідників, обривають зайві бокові корінці та гілочки. Привозять у лісництва та висаджують у ґрунт.
— Сосну садять на відстані 60 см. Не всі дерева приймаються. А якщо всі — то лишаємо тільки найкращі, — розповідає Вероніка Романенко. — Ліс садимо, щойно сходить сніг, доки земля тримає вологу. На гектар йде до п'яти тисяч сіянців сосни. За день у механізований спосіб садять до 3 гектарів.
На сусідній ділянці — пагорби. Тут теж садять ліс, але вручну. Працюють три пари людей. Чоловіки спеціальним інструментом — "мечем Колесова" — роблять вузькі й глибокі отвори в землі. Жінки опускають туди саджанці. Розправляють корінці та щільно притоптують. Така посадка — сезонна робота. На неї щовесни запрошують працівників.
— Я третій рік навесні беруся за цю роботу. Важко тільки перший день, бо без звички. Долучаю дітей. Моя старша донька, якій зараз 20 років, разом зі мною приходила, а торік закінчила аграрну академію, — розповідає 40-річна Лариса Ігнатенко, розгинається над ямкою.
Щороку площа насаджень збільшується.
— Раніше нам сільради передавали землі, виведені з-під сільськогосподарського користування. Щороку площа збільшується. За останні 10 років територія Чалівського лісництва зросла на 500 гектарів, це трохи більше 10 відсотків. Площа Полтавського лісгоспу становить майже 4400 гектарів, — каже В'ячеслав Москаль.
Поміж рядами струнких сосен біліють стовбури беріз. Острови листяних дерев у соснових борах — не випадковість.
— Це протипожежний захист. Дерево скидає листя і так утворюється протипожежний бар'єр. Адже сосна — шпилькове дерево, легкозаймиста. І у вологих місцях, яких вона не любить, засаджують осику, — пояснює Вероніка Романенко.
У Чалівському лісництві водяться дикі кабани, косулі, зайці, лисиці, єнотовидні собаки, бобри, куниці, тхори.
8 
Коментарі