"Хобі мене успакаює. Всі хвороби лікує"

Весільні салони купують в Олени Дубовик вишиті рушники

— Народивши сина, просиділа вдома 10 років, майже нікуди не виходила. За цей час вишила 650 іздєлій на продаж. Здебільшого замовляли рушники у весільний салон біля центрального ринку в Полтаві. На цьому тоді заробляла непогані гроші, — розповідає майстриня народної вишивки Олена Дубовик, 50 років.

Із на два роки молодшим чоловіком Петром Михайловичем та 17-річним сином Олександром живуть на вул. Миру у Василівці, за 30 км від Полтави. Будинок стоїть на околиці села, біля заводі річки Коломак. За сірим європарканом гавкає пес Барон. Із дому виходить усміхнена господиня — невисока, з пишними формами. Вдягнута у домашню рожеву кофту та чорні бриджі. Відчиняє хвіртку. На широкому порозі — стіл і стільці, зроблені з дерев'яних колод.

— Не роззувайтеся, — каже Олена Іванівна. У просторій прохідній кімнаті на кріслах і стільцях складені невеликі вишиті подушки.

— Цій близько 100 років, — показує одну, на якій хрестиком вишитий букет бузку. — Тканина — сатин, нитки — муліне. Мамині й бабусині роботи. За стільки років не порвалися, — бере в руки стару подушку із зображенням будинку і тополь біля ріки. — Раніше це полотно висіло у рамці як картина. Я пошила з нього наволочку на подушки.

Олена Іванівна почала вишивати роботи на продаж 20 років тому. Вироби прикрашає хрестиком, гладдю. Зокрема, рушники, подушки, ікони, сумки та одяг.

У будинку разом із кухнею, ванною та котельнею — 10 кімнат. У кожній є книжкові полиці, дзеркала, дивани, шафи, прикрашені яскравими рушниками, подушками та серветками. Розвішано

понад 500 робіт. На стільцях чохли із старих цукрових мішків — також із вишивкою.

— Ще є багато складених у літній кухні. Всі не розвісиш, — розповідає Олена Дубовик. — Речами вишитими користуємось. Є рушники ще бабусині та прабабусині, якими витираю руки.

У дальній кімнаті понад два десятки великих подушок з яскравими візерунками.

— Ця техніка називається хрестовою гладдю. Мотиви та культура вишивки привезена із Закарпаття. Все ярке, сонячне, як світлофор. Ми 27 років тому звідти переїхали на Полтавщину. Зараз шию у будь-яких тонах. Залежить від замовлення. На таку подушку витрачаю три-чотири вечори. Коштує приблизно 500 гривень, плюс матеріали.

На рушниках — яскраві квіти, ромби та птахи. Майстриня розгортає велике квітчасте полотно. Працювала два тижні.

— Хобі мене успакаює. Всі хвороби лікує. Не люблю вечорами по хатах ходить, як роблять жінки, а сиджу за нитками.

Популярністю зараз користується вишивка хрестиком. Гладдю майже не замовляють.

— Ціна залежить від кількості хрестиків, один коштує 10 копійок. Що буде зображено, якими нитками й кольорами — обирає клієнт. Гарні нитки коштують 15 гривень за моток. Намагалася рекламувати роботи в інтернеті. Але на це треба багато часу. Люди знаходять мене через знайомих. Ледь встигаю виконувати замовлення.

Роботи Олени Дубовик були на виставках у Полтаві та в селах Полтавського району.

— Шість років тому мене показував канал "Україна". І наша місцева "Лтава" приїжджала. Всю хату зняли на відео. Мої роботи є не тільки по Полтаві чи Україні, а по всьому світу. Знайомі дівчата їздять на заробітки. Беруть туди на продаж мою вишивку. За скільки продають — не знаю. Зі мною розраховуються за українськими цінами.

Скриплять вхідні двері.

— Це мій син. Саш, зайди, привітайся, — кличе.

Олександр з легкою щетиною і короткою стрижкою. У запиленому одязі. Повернувся з підробітку, вантажить зерно на сусідній фермі.

— Раніше ходив увесь обшитий. Поки хлопці не почали сміятися: "Що ти, як дєвочка?", — сміється. — У нього і шортіки вишиті були, і кєпочка. Чоловік мій теж не любить у вишиванках ходити. А я ношу, — показує на телефоні фотографію, де на ній біле розшите плаття. На другому знімку — чорне з червоними квітами пончо.

— Також вишиваю сукні та кофти. Недавно з маками замовила дівчина із Дніпра. Часто роблю нашивку на цупкій тканині, яку можна пристебнуть крючками чи липучками. А при необхідності зняти. За таку нашивку платять приблизно дві з половиною тисячі. Вишиваю і чоловічий одяг. Колись до мене прийшли з газового участку перевіряти прилади. Так задивилися на роботи — аж забули, що хотіли.

На своє 50-річчя спекла торт у вигляді вишиванки

Олена Дубовик 4 січня відсвяткувала 50-річчя. Приготувала торт у вигляді вишиванки

— У 2011–2015 роках заробляла на життя й випічкою. Проте з часом зрозуміла, що це не вигідно. Бо в селі дорогі та гарні торти майже ніхто не купує. Зараз інколи знайомі просять зробити красу

на день народження, ювілей чи весілля.

Для торта на 3 кг печуть чотири бісквітні коржі. На кожен треба 10 яєць, 1,5 склянки цукру та стільки ж борошна.

— Яйця збиваємо з цукром, додаємо борошно, повільно помішуючи. Кожен корж потрібно випікати 30–40 хвилин, залежно від духовки.

Для крему збиває масло з рідким згущеним молоком. Додає горіхи чи какао. Випечені коржі обрізає та просочує сиропом із води та цукру. Перекладає кремом, бананами, ківі, персиками, мандаринами.

Для мастики пачку желатину розводить у гарячій воді. Вливає у 1 кг цукрової пудри. Змішуєи, щоб суміш стала подібна до пластиліну. Ділить навпіл. Додає харчові барвники. З мастики ліплять фігурки, квіти, цифри, обкладають нею торт.

×