Привіт, кумо! Як щодо імплементації популізму?
Мене дратує, коли люди вживають слова, значення яких не розуміють. І це трапляється все частіше.
Оскільки в Україні роль напівголих поп-зірок часто виконують повністю одягнені політики, то й моду на деякі слова запроваджують вони. Увімкнеш телевізор — а там народний обранець бореться зі словом "дезавуювати". У нас люблять незрозумілі слова. Каже людина "плебісцит" чи "інавгурація" — і вже відчуває себе не колишнім другим секретарем Гадяцького райкому, а освіченим державцем.
Але не лише політики кажуть слова, значення яких вони не розуміють. Мій колишній бойфренд Джеррі, наприклад, казав:
— Я тебе люблю.
Я в це не вірила. Ми були двома людьми, яких разом звела самотність, депресія і неспроможність знайти когось кращого. Він це добре усвідомлював, але все одно вперто, хоч і без переконання повторював:
Разом нас звели самотність і депресія
— Я тебе люблю.
Жодної любові чи захоплення, чи просто тепла в його голосі при цьому не було. Взагалі жодних емоцій не було. Він оживав тільки під час розповідей про те, як його била мати-алкоголічка, як його ґвалтував старший брат-психопат, як батько не бив і не ображав його, але все життя мовчав — і це було найгірше. Його голос бринів від образи і болю. Ці почуття він добре знав і в основному послуговувався тільки ними, переходячи від одного до іншого. Уже в дорослому віці він вивчив слово "любов", але не зрозумів його.
— Любов — романтична дурниця, — бурчав він іноді. — Немає ніякої любові. Є тільки робота, дім, відповідальність перед дітьми.
Зрештою я кинула його. Я знаю багато мов, але так і не змогла пояснити йому значення одного-єдиного слова. А без нього нам не було про що говорити.
1 
1
Коментарі
13