Привіт, кумо! Як українською сказати "рибак рибака відіт іздалєка"? Загалом непогано лунає "рибалка рибалку бачить здалека". Як вірш Маяковського.

Мій чоловік скрізь бачить американців. Я також їх розрізняю, особливо якщо вони товсті, у шортах і перекрикуються через голови смиренного англійського натовпу. Але він відчуває їх, навіть якщо вони стоять спиною і мовчать. Зачувши американця, він стає в особливу стійку і ритуально заводить мову про те, хто з якого штату. Усе завершується широкою усмішкою, криками "бай-бай" і запрошеннями обов"язково заїжджати в гості.

Моїм друзям-голубим скрізь ввижаються геї. Вони вважають, що всі навколо такі ж, не виключаючи й товстих лисих українських політиків. 90% чоловіків-зірок, акторів, спортсменів і музикантів, якщо вірити їм, розділяють їхнє захоплення власною статтю. З ними важко ходити вулицями, бо вони постійно вираховують, хто є ху з перехожих.

А моя сестра бачить лише вагітних.

Як вони повісили фіранки?

— Свєта, — переконує вона, — світ складається з вагітних і тих, хто щойно народив. До вагітності мені б це й на думку не спало, а зараз іду — й бачу: оця на третьому місяці, оця на шостому, в оцієї токсикоз, і якщо десь зайнятий туалет — я вже знаю, що й там сидить вагітна.

Мені впадають у вічі хати. Тільки десь бачу будинок нашого розміру й архітектурного періоду — уже занотовую, що й ми могли б тут жити. Намагаюся зазирнути у вікна: як вони повісили фіранки? Як вони поставили стіл? Чи переробляли кухню? Якого кольору троянди? Міщанство захопило мене з головою, замінивши в голові абстрактні роздуми про добро і зло картинами герані, димарів і металопластикових вікон. І скрізь, куди не плюнь, я бачу таких самих, по вуха в боргах, але до тремтіння рук закоханих у свої вікторіанські каміни й червону цеглу, власників чотирьох тісних лондонських стін.

×