Жінка Фредеріка вигнала його з дому в Брюсселі, й тепер він живе в Лондоні у своєї приятельки Аннет. Вона 62-річна музична критикеса, нещодавно їздила зі мною в Україну в пошуках невідомо яких слідів віолончеліста галицько-єврейського походження в Коломиї. Ми разом їли струдель і намагалися пережити коломийські маршрутки.
Фредерік з"явився на порозі в Аннет улітку з однією валізою і диригентською паличкою. У Аннет йому добре жити, бо в неї у хаті стоїть кабінетний рояль, на якому він тепер цілими днями грає Стравінського. Мабуть, цьому дуже раді сусіди — напевне, це їм компенсує неможливість дістатися до квартири через ящики вина, якими Аннет заставила коридор.
Жінка Фредеріка не дозволяє йому бачитися з дітьми і забрати хоч якісь речі. Але це не все. Вона ще подала на нього до суду, вимагаючи матеріальної компенсації за те, що він — гад і маніпулятор — зруйнував її життя. У суді такого ще не чули. Тому він сів на поїзд і приїхав у Лондон.
Аннет ніколи не була одружена. У молодості надто багато працювала над організацією концертів класичної музики, а потім уже якось було пізно. У Коломиї купила вишиванку для Фредеріка.
Жінка не дозволяє йому бачитися з дітьми
— Він їздив у ній на гастролі, диригував, — Аннет називає кілька європейських столиць із славетними симфонічними оркестрами. Мені цікаво, чи були українці в аудиторії й чи зауважили традиційні прикарпатські візерунки. Вона ще трохи бурчить про те, що він наводить власні порядки в її холодильнику, в якому термін придатності бекону збіг усього 18 місяців тому, і що він неуважний до котів. Я запитую, чи Фредерік коли-небудь від неї виїде. Аннет трохи мовчить.
— Може, й ні, — подумавши, відповідає. — Куди йому їхати? Але знаєш... я не дуже заперечую. Я люблю Стравінського. І потім, це так... це так добре, коли поруч хтось є.
Коментарі
11