На Полтавщині близько 1800 звалищ. Із них тільки 21 зареєстровано офіційно, на 944 документи оформлені частково, решта стихійні. Більшість є екологічно небезпечними, майже всі не відповідають санітарним вимогам.
Гадяцьке міське звалище розташоване за 2 км від села Хитці. Має площу 4 га. На цьому місці колись брали пісок для будівництва дороги. Поступово кар'єр засипали сміттям.
— Непотріб фактично сипали у воду, — розповідає Микола Крат із Хитців. — Знищили фільтраційний шар. Земля не підготована. За цей час туди і ртутні лампи завозили, і свинцеві акумулятори, і дохлих тварин. Навіть вивозили сміття із туберкульозного диспансеру. А поряд річка Грунь.
Перевірка встановила порушення та завантаженість звалища на 190%. Оштрафували керівника місцевого "Комунсервісу" Миколу Ємця. Торік брали на дослідження 12 зразків питної води з колодязів в Хитцях і сусідніх Броварках. В усіх виявили значні відхилення.
На звалищі немає шлагбаума та огорожі, тому будь-хто може привезти непотріб. Щоліта сміття підпалюють або воно займається саме. Від диму задихаються Хитці, Броварки та Гадяч. Жителям сіл радять не вживати воду з колодязів. Особливо небезпечна вона для вагітних та немовлят. У Хитцівській школі встановили 18-літровий апарат для питної води. Кожен із 42 учнів має свою чашку.
Заступник міського голови 53-річний Михайло Харлан заперечує повну завантаженість звалища. Говорить, є резерв місця і, якщо вжити певних заходів, ним можна користуватися ще п'ять-десять років.
— Поставим шлагбаум та вириємо смотрові колодязі, зробимо обваловку, і буде все гаразд, — говорить.
Макухівське звалище під Полтавою понад 30 м заввишки. Сміття лежить на землі в басейні річки Коломак і забруднює ґрунтові води сіл Макухівка та Андрушки. На початку 2000-х був припис обласної санепідемстанції, що звалище переповнене і його потрібно засипати шаром землі. Це виконали частково, бо відходи привозять швидше, ніж устигають засипати.
— Макухівський полігон хоч і переповнений, але безпечний для довкілля. Знаходиться за 500 метрів від сіл. Хочемо збудувати поруч сміттєсортувальний завод, але досі не знайшли спільної мови із місцевим населенням. А вибрати ділянку в іншому місці неможливо, бо всі землі розпайовані. Плюс шукати землю, щоб її забруднити, не годиться, — говорить Микола Асаул, 61 рік, заступник головного державного санітарного лікаря області. — Та це не єдина проблема. Усі звалища давно вичерпали себе. Для їх побудови немає стандартів.
За правилами, земельна ділянка має бути обгороджена або обвалована, повинен бути шлагбаум, техніка для прибирання й посекційне шарування території. Усього цього немає.
— Організатори звалищ навіть елементарних приписів не виконують, — продовжує Асаул. — Усе тому, що максимальний штраф за порушення, — всього 425 гривень. Лише минулого року до адміністративної відповідальності притягли 316 чоловік. Стихійні звалища ростуть, наче гриби. Торік ліквідували 769 таких. За постійне порушення вимог експлуатації закрили 16 полігонів. Цього року направили в прокуратуру діло про перевантажене звалище в селі Піщане Кременчуцького району. Не всі звалища мають асфальтовану дорогу. І це при тому, що з екологічного фонду кожного року на них виділяють від 50 до 100 тисяч гривень.
Микола Асаул говорить, єдиний вихід із ситуації — перехід на роздільне збирання сміття. Полтавська область перша в Україні почала втілювати цей проект. Розпочали з Миргорода й Карлівки. Там в окрему тару збирають скло, пластик та картон. 60–70% сміття йде на переробку. Через це звалища заповнюються повільніше. Планують розпочати таку ж роботу в Полтаві, Кременчуці й Лубнах.
Звалище за європейськими стандартами риють на околиці Лохвиці. Викопали котлован, більший за футбольне поле. Під глину поклали схожу на руберойд плівку. Територію обгородили колючим дротом.
— Дріт потрібен, щоби папірці, пакети не розносив вітер, — пояснює екскаваторник 52-річний Віктор Ярошенко. — Робимо звалище за новітніми технологіями, аби не шкодило природі. Мертву худобу скидатимуть у термічну яму. Котлован для рідких відходів забетонований. Над ним працюємо із жовтня, на його місці раніше гора була.
Вартість робіт близько 400 тис. грн. Гроші виділив обласний екологічний фонд. Полігон розрахований на 20 років. Плівка у ньому називається геомембрана. Коштує 23 грн/кв. м. Виробник дає гарантію, що вона герметично закриє ґрунт під відходами щонайменше на 100 років. Це необхідно, аби шкідливі речовини не потрапили у ґрунтові води. Шви зварені спеціальною машиною. Таку мембрану використовують на атомних електростанціях. Вона не рветься, по плівці може проїхати вантажівка й не пошкодити її. Щоб контролювати, чи відходи не проникають у ґрунтові води, зробили три спеціальні колодязі для взяття проб.
3 
1
Коментарі