четвер, 20 серпня 2009 18:50

Глобальне потепління може тривати до 2018 року

Автор: фото з архіву Ростислава Шевченка
  Полтавець Ростислав Шевченко веде власні спостереження за природою. Біля Полтавського педуніверситету електронний датчик показав температуру повітря — 34 градуси тепла, асфальту під ногами — 45, підвіконня з металу — 57, а трави — 26
Полтавець Ростислав Шевченко веде власні спостереження за природою. Біля Полтавського педуніверситету електронний датчик показав температуру повітря — 34 градуси тепла, асфальту під ногами — 45, підвіконня з металу — 57, а трави — 26

Із 1961 по 1990 рік середня річна температура на Полтавщині збільшилася на півградуса. За вдвічі менший період з 1991 по 2006-й вона піднялася ще на півградуса. Такі зміни клімату дослідники називають глобальним потеплінням.

— Зростання температури пришвидшилося вдвічі. Січень і лютий стали теплішими на три градуси, а березень — на два. Останні 10 років майже всі зими були теплими, — каже провідний синоптик Полтавського центру з гідрометеорології Олена Панченко.

Старожили пригадують, зими почали теплішати з кінця 1970-х.

— На початку 1960-х снігу намітало більше метра — до половини нашого сараю. Тоді ми робили гірку і спускалися на санях. Із хати не можна було вийти, бо вхідні двері були завалені. А сильні снігові бурі просто валили з ніг, — пригадує 53-річна Лідія Вовк із Новосанжарського району. — Я 16 квітня йшла в роддом у пальто, бо напередодні були заморозки. Справжня весна тоді наступала не раніше травня.

За спостереженнями синоптиків, кожні 25–27 років посушливі роки чергуються з дощовими. Нинішній цикл посушливих років розпочався 1991-го і може тривати ще дев"ять років.

Кандидат сільськогосподарських наук 69-річний Микола Опара з Полтавської аграрної академії близько 40 років веде щоденний календар погоди.

— У післявоєнні роки взимку вздовж трас ставили дерев"яні щити, щоб снігом не замітало дороги, а на полях накладали купи хмизу чи гілок, щоб затримувати його, — розказує професор. — У 1947–1948 роках, коли я почав ходити в школу, було до 40 градусів морозу. Птахи на льоту замерзали. Я збирав синичок і горобців і відігрівав їх у хаті. Відлиги були рідко. І сніг повністю не сходив із землі. А навесні були великі повені. Ворскла так розливалася, що весь Поділ із Білої альтанки видавався безкрайнім морем. А зараз і зим практично немає, і паводків.

У спеку треба поливати траву, бо вона зберігає вологу

Остання холодна зима була 1987-го. Тоді середньодобова температура становила 24 градуси морозу. Через збільшення озонового вікна наступає екологічна криза. Зими теплі. Зимуючі птахи, що прилітали до нас із північних країн, залишаються вдома.

— Уже давно не бачив снігурів. Раніше було як позлітаються на якийсь кущ, то він від них червоний. Набагато менше шпаків, — каже Опара. — Поменшало лісових тюльпанів і пролісків. А їх досі люблять наривати оберемками.

Через зміну кліматичних умов екологи радять менше довіряти народним прикметам.

— Але деякі все одно працюють. Приміром, якщо вранці на траві немає роси — то буде дощ. Ластівки літають низько, то перед дощем. Бо падає атмосферний тиск і вся комашня злітається до землі. А ластівки їх ловлять, щоб нагодувати своїх пташенят. Якщо після обіду співає півень, то на зміну погоди. Як узимку з димаря дим іде вертикально вгору, то на мороз, а як стелиться по даху — на відлигу, — говорить Опара.

Через зменшення вмісту кисню в повітрі озоновий шар зменшується. Земля втрачає захист від сонячного проміння. Сонце стає ще пекучішим. Від спеки рятують дерева й трава.

— Ми трохи забули, що дихаємо завдяки рослинам. І якщо так піде й далі, то кінець світу буде набагато страшнішим від будь-яких уявлень про нього. Ми можемо просто померти від задухи. Бо отримуємо вдвічі менше кисню, ніж 20—30 років тому, — стверджує видавець із Полтави 51-річний Ростислав Шевченко, який веде власні спостереження за природою. — Позаторік у червні в Полтаві я електронним датчиком міряв температуру. В один і той же момент опівдні на одному квадраті різниця в температурі асфальта і трави понад 10 градусів. А різниця між температурою кущика споришу і голою землею — до 20 градусів. У лісі в будь-яку спеку прохолодніше, ніж навкруги, — розповідає Шевченко. — У нас у найбільшу спеку поливають асфальт. Хоча це, як у лазні водою поливати каміння, щоб додати парку.

У спеку треба поливати траву, бо вона зберігає вологу.

— Трішки полийте спориш у дворі, і зразу відчуєте прохолоду. А в нас кругом асфальт, покриття, метали. Самі знищуємо природні кондиціонери і наставляємо радіаторів. У Полтаві на чотири-п"ять градусів температура завжди вища, ніж по області, — продовжує Шевченко. — Природа не терпить голих територій. Навіть на камінні на скелях плющ проростає. Траву треба підкошувати. Але в нас не знають міри. Усе летить, кушпелить, видраюємо догола.

Дерева найбільш вразливі до високих температур. У них порушується процес обміну речовин.

— Каштани почали горіти ще років 10 тому. Зараз те саме відбувається з липами й кленами. Дерева від високої температури гинуть. А без них стає ще спекотніше, — веде далі Шевченко. — Зараз у місті розвинена інфраструктура і мало рослин. Тому кожен власник квадратного метра теплового екрана, який відібрав у нас кисень і прохолоду, має все це компенсувати в міську скарбницю.

Стало більше залежних від погоди людей

Через підвищення температури повітря люди частіше страждають на головні болі та серцево-судинні захворювання — гіпертонію, інфаркт, інсульт.
— Кліматичні коливання призводять до змін фізіологічних процесів в організмі. При високій температурі повітря наступають проблеми в теплообміні  організму. Підвищується навантаження на серце. Периферійні судини розширюються, збільшують ємність кровоносного русла, і серцю доводиться інтенсивніше працювати, щоб прогнати кров. Від того настають кризи в гіпертоніків, порушується ритм роботи серця, — пояснює старший кардіолог Полтавської міської станції швидкої медичної допомоги Любомир Ткач, 41 рік.
На зміну погоди в людей починає боліти голова, змінюється тиск, з"являється кволість, сонливість, крутить руки і ноги.
— Ми відстали від природи і стали від неї залежні. Раніше рано вставали, рубали дрова, наносили води. А тепер переїдаємо, мало рухаємося, живемо в умовах постійних стресів. Батьки бояться, щоб дитя не перебігало на фізкультурі, не перекупалося в річці. А колись ми босі пиряли по снігу і були живі, — каже лікар. — Тому зараз метеозалежних людей стало набагато більше, навіть серед молоді.
Лікарі радять менше засмагати, бо можна отримати рак шкіри.

Найвища температура становила 37,8 градуса

20 червня 1909 року на Полтавщині зафіксували +37,8°С. Температуру вважають рекордною за останнє століття. Найхолоднішим було 11 січня 1940-го. Тоді на градусниках було -35,3°С.

Найвищу температуру взимку в Полтаві +12,9°С — спостерігали 6 грудня 1976-го. 11 січня 2005-го було +9,4°С.

Найпосушливішим називають 1961 рік. А найвологішим — 1988-й.

Востаннє сильні зливи були 2 червня 2007 року. Тоді за 10 год. випали майже дві місячні норми опадів.

Найсильніший вітер — до 28 м/с — зафіксували 1989-го. Тоді він вирвав із корінням дерева та поваляв електроопори. Торік швидкість вітру сягала 23 м/с.

Зараз ви читаєте новину «Глобальне потепління може тривати до 2018 року». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі