До Мартинівської сільради Гадяцького району надійшов лист від Агрипини Куксиної з Росії. Жінка живе у військовій частині Городищенського району Волгоградської області. У листі написала, що через Інтернет знайшла могилу свого брата Миколи Журбіна. Просила сільську раду підтвердити, чи справді його поховано в Мартинівці.
— Написав жінці, що молодший сержант, стрілок, командир відділення стрілецької дивізії Микола Журбін загинув 28 серпня 1943 року під час звільнення села Воронівщина Мартинівської сільської ради, — переказує сільський голова 52-річний Олексій Козирка. — Разом з іншими 43 воїнами його поховали в братській могилі в селі. Запросив жінку приїхати до Мартинівки.
440 воїнів поховано в п"яти братських могилах населених пунктів, що входять до сільради. На кожній стоять обеліски.
Улітку 1943-го радянські війська звільняли північні області України. На початку вересня зав"язалися бої біля Гадяча. Особливо сильні були за села Мартинівської сільради.
— 20 років тому мали 49 учасників бойових дій. Зараз тільки вісім, — говорить Олексій Васильович. — Щороку до Дня Перемоги запрошення всім розсилаємо. Раніше приїздили з Пермі, Воронежа, Дніпропетровська. Уже два роки немає нікого. Постаріли, а може, вже й серед живих немає.
Коментарі