У Генпрокуратурі розповіли про невідомі деталі розслідування гучної справи екс-депутата Віктора Лозінського, який місяць тому був засуджений до 15 років ув'язнення за вбивство мешканця Кіровоградщини Валерія Олійника.
Як розповів керівник Главку з розслідування особливо важливих справ Олександр Каліфицький, після втечі Лозінського слідчі щодня допитували його подільників, які були з ним у лісі на момент вбивства, - екс-прокурора району Євгена Горбенка (на суді він отримав 9 років з конфіскацією), єгеря Василя Перепелицю (4 роки ув'язнення), та колишнього міліціонера Михайла Ковальського (він відбувся умовними п'ятьма роками).
Під час одного з допитів прокурор випадково проговорився, що в їхній компанії була знайома депутата - Оксана Кузьменко. Слідчим білявка спочатку заявила, що нічого не бачила і взагалі страждає на втрати пам'яті через дитячу травму. Але їй не повірили і продовжували щохвилини встановлювати хронологію тих подій.
На очній ставці з Ковальським Оксана Кузьменко докладно описала місце, де в момент стрілянини були Лозінський, Горбенко, Ковальський і потерпілий Олійник. Колишній міліціонер під тиском прямих доказів розповів, що здалеку бачив не тільки стріляючого Лозінського, але і куди саме потрапляли постріли.
Як пізніше з'ясувалося, від більш тяжкої долі Ковальського врятувала випадковість. Під час поїздки лісом депутат розігнав свою "Шевроле-Ниву" між деревами до 120 км/год і міліціонер сказав Лозінському: "Вітя, куди ти летиш, ти нас усіх повбиваєш". Докір від міліціонера, якого Лозінський вважав "своїм", настільки його розсердив, що він висадив Ковальського в лісі.
Кузьменко зізналася, що бачила в руках у депутата рушницю. Після цього залишилося отримати свідчення прокурора Горбенка. Але він пообіцяв заговорити в обмін на звільнення.
На полі в Голованівському районі Горбенко показав, як розвивалися події, підтвердив, що дійсно Лозінський без причини накинувся з кулаками на Олійника. А потім стріляв у нього з рушниці і давив машиною. Цю подробицю знав тільки Горбенко, тому що "наїзд" машиною на Олійника Лозінський здійснив у низині, і Ковальський з Кузьменко не могли цього бачити.
Слідчим стала зрозуміла картина злочину, залишалося зловити Лозінського. У Генпрокуратурі стверджують, що не можна однозначно говорити, ніби депутат сам здався.
"Тепер вже про це можна говорити. У нас були відомості від оперативників СБУ про те, що нардеп-утікач використовує кур'єрів для отримання інформації. Тоді ми спільно розробили оперативну комбінацію - викликали до себе довіреного помічника Лозінського - Василя Кешмана і запустили йому "дезу". На той момент вже був затриманий єгер Лозінського - Василь Перепелиця. Єгер не раз заявляв, що це він нібито випадково підстрелив Олійника на полюванні. Але слідчий експеримент і балістична експертиза не підтвердили його свідчення. Не міг єгер з того місця потрапити в Олійника. Враховуючи особисту жадібність Перепелиці та його дружні стосунки з Лозінським, стало зрозуміло, що він намагається вигородити "хазяїна" і взяти всю провину на себе. Звісно, не безкоштовно", - розповів Каліфицький.
За його словами, помічнику Лозінського передали: у нас є єгер, який бере на себе вбивство, депутату треба просто прийти і виконати процесуальні формальності - дати свідчення. А сама кримінальна справа вже нібито втратила актуальність.
Після розмови з Кешманом через кілька днів до ГПУ прийшов сам Лозінський. "Ось тут вийшов анекдот. Приходить до нас Лозінський, звертається до чергового: "Я до Каліфицького. Він є?". Черговий відповідає: "А Каліфицький у відрядженні". Лозінський вже хотів піти, але знову говорить черговому вже прямо: "Я Лозінський! До Каліфицького прийшов за викликом". А черговий знову: "Я ж вам сказав, він у відрядженні". Депутат оторопів, сидить, не знає, що робити. Як він казав мені потім, згадав прізвище першого слідчого - Дзігора - і знову до чергового: "А Дзігора є? Скажіть, Лозінський прийшов!" Черговий телефонує Дзігора, а він йому: "Я вже цю справу не розслідую".
"Чому Дзігора навіть не спустився, не перевірив, чи там справді Лозвнський - загадка. Ймовірно, подумав, що це якийсь розіграш. Ситуацію врятував оперативник з СБУ - Павло Романько. Він якраз зайшов до нашого управління і побачив Лозінського, який сидів на стільці, закинувши ногу за ногу. Він до нього: "Як ваше прізвище?" Той навіть образився: "Та я ж Лозінський, вже півдня тут сиджу". Оперативник одразу ж повів його до слідчих групи, вони і затримали втікача", - пригадав Каліфицький.
Він розповів, що тривалий час екс-депутат не міг повірити, що його банально перехитрили. Більш того, під час слідства він грубіянив, давав вказівки слідчим і навіть погрожував.
Лозінський зізнавався, що, коли його розшукували, він проживав у Криму між Ялтою і Судаком у татарських поселеннях. Пояснював, що зняв там будиночок, татари готували йому їжу. Перевірити це було неможливо, тому що нардеп відмовився вказати точне місце.
Як повідомлялося, 20 квітня Дніпровський райсуд засудив Лозінського до 15 років позбавлення волі за умисне вбивство з хуліганських спонук жителя Головановського району Кіровоградської області Валерія Олійника, а також за незаконне зберігання та поводження зі зброєю і боєприпасами. Таким чином, з 6 статей звинувачення, за якими прокуратура передавала матеріали справа щодо Лозінського до суду, його було засуджено за 2 статтями. Суд також зобов'язав Лозінського відшкодувати судові витрати за проведені експертизи на суму більше 10 тис грн.
2 
8759
Коментарі
1