Багато в чому неприйнятні вимоги офіційного Будапешта до Києва більше схожі на запрошення до політичних торгів. Навіщо вони Угорщині, - розбиралася Gazeta.ua.
11 умов для вступу
Напередодні саміту Євросоюзу 27-28 червня у ЗМІ були оприлюднені 11 вимог угорської сторони до України, котрі, за деякими джерелами, включені до переговорної рамки вступу до ЄС.
Основні:
• скасування норми про мінімум 10% угорського населення для запуску в дію норм про права нацменшин у населеному пункті,
• позбавлення директорів шкіл права одноосібно змінювати мову викладання предметів, якщо вони викладаються угорською,
• забезпечити використання угорської всюди, де є угорці, у тому числі, на масових заходах, на виборах та у написанні топонімів.
Віце-прем'єрка з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина перед початком міжурядової конференції у Люксембурзі заявила: "Ми продовжуватимемо консультації з Угорщиною по цих питаннях". Натомість політичний радник угорського прем'єра Віктора Орбана Балаш Орбан натякнув: Угорщина буде проти надання допомоги Україні через Європейський фонд миру, хоча готова до широкого діалогу з Києвом під час свого піврічного головування у ЄС.
Короткий повідок
28 червня видання Financial Times повідомило про інтенсивні переговори між Брюсселем та Будапештом про ці кошти (6,6 мільярдів євро). При цьому, пропозиція 27 червня - про просту неучасть Угорщині у фонді - була Орбаном відхилена. Чому, адже така формула була прийнятною для Угорщини в НАТО?
Балаш Орбан деталізував: тривають пошуки технічного, юридичного рішення. Опосередковано завісу секретності привідкрив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. За його словами, Брюссель шукає механізми обмеження для головуючої країни, - а з 1 липня це буде Угорщина, - накладати вето або іншим чином гальмувати рішення ЄС. В окремих випадках для ухвали рішень потрібна не одностайна, а кваліфікована більшість, - посилається Боррель на текст Угоди про створення ЄС.
Обійми і жести
Навряд чи Віктор Орбан від такого у захваті. Але є одна важлива деталь - офіційно ніхто вимог Угорщини до України в очі не бачив. Іншими словами, документ є, але за січень 2024 року. Це коли, власне, були переговори між українською та угорською сторонами і там не про вимоги, а про побажання.
На саміті прем'єр Угорщини сам підійшов до Володимира Зеленського і вони емоційно поспілкувалися. Раніше Ольга Стефанішина висловлювала сподівання, що під час особистої зустрічі на саміті обидва політики узгодять вимоги. Ключових, за суттю, є дві: зменшення ролі державних інституцій у регулюванні життя нацменшин та повернення щодо них до норм, які діяли до 2015 року. Про це розповів міністр Угорщини при ЄС Януш Бока. Українська сторона заявила про наявність пропозицій та напрацювань по кожному пункту.
Чиє Закарпаття?
Вимогою Угорщини, котра викликала найбільший резонанс, є визнання Закарпаття традиційно угорськими землями на підставі перепису населення 2001 року. Згідно з ним, частка угорців у національній структурі населення складала більше 10%. При цьому Будапешт також наполягав на представленні угорців у Верховній Раді, як це є у Словаччині. Обидві вимоги потребують внесення змін до Конституції та до Виборчого кодексу України, що у країні з воєнним станом, м'яко кажучи, реалізувати складно. Тому нібито Угорщина готова піти на поступки у цих питаннях, але натомість вимагати скасування норм про обов'язкове знання української мови для чиновників там, де мешкають угорці.
Змарніла ковінька
Цими та іншими вимогами обурилися самі угорці.
"Не виключаю, такі наративи Орбану йдуть із Кремля, - припустив голова угорської общини Києва Тібор Томпа. - Я цього очікував, і не тільки я. Це шантаж України. Причому спрямований не тільки проти українців, але і проти угорців також". Томпа вважає, що Віктор Орбан використовує угорську меншість у власних політичних цілях.
Тим паче, Орбану треба на внутрішньополітичній арені шукати якісь пояснення для себе на тлі результатів виборів до Європарламенту, вважає політичний експерт Валентин Гладких. "Колись угорці в Україні були значною електоральною групою, бо мали угорські паспорти, але все змінюється", - зазначив він.
Саме до фіксації цих змін і хоче "владнати справу" угорський прем'єр, бо перепис населення в Україні, отже, і на Закарпатті, відбудеться після завершення війни, переконаний заступник директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.
"Орбан хоче закріпити уже зараз, що ті чи інші села чи містечка мають представництва Угорщини, щоб не виявилося потім, коли буде зроблено перепис, що насправді угорців там немає, бо багато хто переїхав або не ідентифікує себе як угорець, - зазначив він .- І от для того, щоб мати інструменти для торгу і з Брюсселем, і з Києвом, Орбан, власне, і висуває свої гучні тези, щоб потім, знизивши градус, отримати вигоду або в доступі до додаткових фондів ЄС, або в поступках щодо України".
Однак угорці, котрі проживають в Україні, стають заручниками ставлення Орбана, котрий використовує їх у політичній грі, наголосив експерт.
"Європейський Трамп"
Орбану є за що торгуватися й поза фондами ЄС. До Угорщини з 1 липня переходить головування в Євросоюзі на півроку. Можливо, він сподівався, з огляду на посилення представництва консерваторів у Європарламенті, на підтримку центральних інституцій ЄС для своїх політичних планів. Але це ставка виявилася битою: центристські фракції погодили висунення своїх кандидатур на найвищі посади. Обурення Віктора Орбана було жахливим: "Це підступна змова!" Особливо лютував проти Урсули фон дер Ляєн, назвавши її "принцесою". Зі свого боку, обурилася й прем'єрка Італії Джорджія Мелоні, тобто, центристські керівники ЄС отримають, як мінімум, гучну консервативну опозицію. Однак реакція Орбана видається занадто емоційною, якщо не взяти до уваги одну деталь.
Це програма, з якою Угорщина приходить до влади в ЄС. Насамперед, економічний акцент - підвищити конкурентоспроможність європейських товарів і послуг. Гасло "Зробимо Європу великою знову!" нагадує передвиборче гасло Дональда Трампа, хоча угорська сторона будь-які наслідування спростовує. Тим не менше, симпатії до Трампа у Орбана є, він зустрічався з екс-президентом США та нещодавно його старший син прилітав до Угорщини. Економічний план Угорщини для ЄС на найближчі півроку вищі європейські інституції попередньо схвалили. Та чого він вартий без лояльних вищих посадовців?
Тому, як не дивно, Орбану конче необхідно використати Україну для проштовхування своїх цілей. Торги краще починати з найвищих ставок. Цим і пояснюється, чому 11 вимог були вмонтовані у переговорні рамки, хоча, як зазначив Валентин Гладких, зміни в українське законодавство щодо нацменшин з урахуванням зауважень угорської сторони були внесені та промоніторені вищими європейськими інституціями. Моніторингова комісія визнала їх правомірність.
"Угорська нацменшина лише одна з багатьох в Україні та її статус навряд чи має бути привілейованим відносно інших. Що б там не хотів Орбан, ці угорці є громадянами України та мають виконувати вимоги українського законодавства. До того ж, є європейські норми забезпечення прав нацменшин. А як там ситуація з захистом прав хорватів, румунів, словаків? Можна додати туди й українців. Посередником, наскільки українське законодавство відповідає вимогам європейського, буде не Угорщина, а вищі інституції ЄС. Причому ми у перемовному процесі, відповідно, Україна теж може висувати вимоги… Отже, це більше риторика, ніж реальні рішення, які можуть мати якісь наслідки", - каже Валентин Гладких.
Крок вперед - і три назад
На кожен із цих пунктів Україна відповіла і по деяких пунктах Угорщина іде на поступки, зокрема, по тих, де потрібно змінювати Конституцію або проводити всеукраїнський референдум.
Політтехнолог Олег Постернак закликає ставитися спокійно до пунктів з угорських вимог, які викликають обурення. Угорці хочуть поширити ці норми на всі населені пункти Закарпаття та мати квоти на виборах для нацменшин. "Виняток для угорської нацменшини ніхто не робитиме, і ставити такі питання - це лише збурюватиме внутрішню протестну хвилю, - наголосив він. - Теоретично, по деяких освітніх пунктах можна знайти. Україна пішла на мінімальні поступки. Я не бачу у цьому нічого критичного. Країни, котрі увійшли до ЄС, змінювали законодавство, розширювали права нацменшин. Я вже мовчу про права деяких інших меншин".
Але нині навіть для таких поступок не час, бо Україна є країною, на яку напала Росія, і нині основна тема - ця. "Актуальними мають бути зовсім інші питання, а не ці, котрі нам доведеться так чи інакше розв'язувати, якщо ми хочемо стати членом ЄС", - наголошує експерт.
7 
8759
Коментарі