Потрібно достукатися до російськомовного патріота - Дроздов

Після визнання недійсним закону Ківалова-Колесніченка 28 лютого 2018 року країна живе без закону про державну мову.

Понад 80 митців, науковців, громадських діячів 19 червня закликали Верховну Раду нарешті ухвалити закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Однак його навіть не виносять у залу для обговорення.

"Завдання української держави - поступове вирівнювання мовної карти і поширення мовного ареалу. Українська має бути мовою закону і мовою примусу до виконання. Не розумію людей, які живуть в Україні і не спілкуються рідною мовою. Потрібно більше агітувати до української, залучати і заохочувати до україномовної творчості. Робити українську мовою публічного простору", - каже Gazeta.ua журналіст Остап Дроздов.

Чому Верховна Рада не здатна ухвалити закон щодо функціонування української мови як державної?

- Їх досі лякає думка, що будь-яке мовне питання пов'язане з питанням розколу. Не погоджусь. Саме не вирішене мовне питання є підставою для хвилювання. Якщо парламентарі патріотично налаштовані, вони робитимуть вибір на користь стрімкої, сильної і впевненої українізації в мовному середовищі.

Як може вплинути українське населення на мовний закон?

- Україномовне середовище може стати активістом цієї справи. Бути собою і власним прикладом, добиватися поширення. Парадоксально, що на 26 році незалежності ми говоримо про місію врятувати свою рідну мову від русифікації. Якщо закон не ухвалять, кожен російськомовний неповноправний суб'єкт качатиме свої права. Пояснюватиме, що він має право не знати державну мову. Україномовний простір поступово скорочуватиметься. Зосередиться компактно на певних територіях і матимемо суттєво роздвоєну країну.

Досвід яких країн варто використати Україні щодо мовного питання?

- Моделей може бути багато. Думаю, ближчим є досвід Латвії. Буквально позавчора президент Латвії підписав закон про стовідсоткове переведення навчання у вищих навчальних закладах на державну мову. Це абсолютно нормальна практика. Третина населення Латвії - етнічні росіяни. Фактично та сама картина в Україні. Латвія - найбільш русифікована країна Євросоюзу. Це не завадило прийняти закон щодо навчання. Вони ставлять перед кожним громадянином питання, якщо ти громадянин Латвії - мусиш знати латвійську мову. Наша країна - Україна, мова - українська. Якщо ти громадянин України, розмовляй рідною мовою і інакших досвідів не потрібно.

Закон ухвалять?

- Таке може бути. Ми маємо справу з політиками, які наприкінці виборів люблять "давати газу". Якщо основні кандидати в президенти, вважатимуть, що їм можна відтягувати мовний закон, то вони можуть це зробити. На жаль, мусимо визнати, що більшість політиків підпорядкували мовну проблему. Це великий злочин проти української мови.

Чим небезпечне не прийняття мовного закону?

- Українська мова залишиться де-факто. Бо маємо серйозну протекцію російської мови в Україні. Заковика в тому, що державна мова у нас одна, але через державну машину у нас русифікована Україна. Утворився "покруч" під назвою російськомовної України. Потрібен державний простір, у якому зобов'язуватимуть кожного українізуватися. Принаймні вміти, знати і могти послуговуватися державною мовою на території України. Навіть після подій Майдану, який був антиросійською революцією, повзуча русифікація збільшує і нарощує обсяг в Україні. Потрібно достукатися до так званого російськомовного патріота. Щоб він любив Україну і мовно.

×