Франція уникла загрози ультраправої більшості, але за підсумками парламентських перегонів увійшла у період невизначеності з політичним лівим ухилом. Що це означає для України та Європи, досліджувала Gazeta.ua.
Хто набув, а хто і втратив
У першому турі виборів до Національних зборів Франції суттєво посилилися позиції ультраправих та правих у блоці "Національного об'єднання" ("НО") Марін Ле Пен. До другого туру їм протистояла центристська пропрезидентська коаліція "Разом" та передвиборча спілка лівих "Новий народний фронт" ("ННФ").
Ліві партії навіть закликали знімати своїх кандидатів на користь центристів - і маневр спрацював. У другому турі виборів 2024 року лівий "ННФ" взяв 182 місця з 577 мандатів у Національних зборах (до цього мав 150 місць). Коаліція "Разом" здобула 168 мандатів. Таким чином, жодна політична сила, - скоріш, мегаблок, - не набирає достатньої кількості мандатів для формування монобільшості. І, звісно, їх не вистачає і ультраправим "НО" Марін Ле Пен та Жордана Барделла, бо дістануть 143 місця.
Отже, французи всерйоз сприйняли загрозу першого з сорокових років минулого століття реваншу ультраправих і віддали перевагу лівим силам. Принаймні, ліві вже приходили до влади у Франції, але без такого катастрофічного наслідку як війна.
Рухоме завтра
Початок тижня видався бурхливим для французького політикуму. Ліві, котрі святкують перемогу, зажадали пост прем'єра для представника своєї політсили. "Президент має визнати поразку і не намагатися якось переграти ситуацію, що склалася", - застеріг лідер партії "Невпокорена Франція" Жан-Люк Меланшон (партія найбільша в "ННФ").
Поки влада Франції схильна виконувати вимоги. Прем'єр Габріель Атталь подав у відставку. Його наступник дістане у спадок доволі злу опозицію на правому фланзі. "Це пакт безчестя", - назвав Барделла альянс лівих із пропрезидентською коаліцією.
Але підтримка України збережеться за будь-якого розвитку подій у Франції, переконаний кандидат політичних наук Олексій Буряченко. Таку думку експерт висловив Gazeta.ua. Експерт не відкидає можливості пропрезидентської коаліції. "Якщо ніхто не може запропонувати свій уряд, почнеться перезавантаження на новий політичний сезон. І на весь цей термін Макрон отримує майже монопольну владу у парламентсько-президентській республіці. Такий розклад не ідеальний, але допустимий для самого Макрона", - наголосив він.
Відповідно, Макрон залишається президентом Франції та має амбіції зайняти посаду у наддержавному органі, можливо, у ЄС чи у НАТО, припустив Олексій Буряченко. Отже, можна очікувати, що він активніше орієнтуватиметься на актуальний порядок денний зовнішньої, а не внутрішньої, політики.
"Навіть якщо ліві гратимуть на електоральних амбіціях проти відправки котингенту до України, ці їхні погляди залишаться радикальними, бо антиукраїнська риторика навіть у Ле Пен вщухає, - зазначив експерт. - Загалом, можна констатувати, що правого повороту в ЄС не сталося. Ультраправі не матимуть потужного голосу у країнах ЄС".
"Надій не маємо"
У Росії особливих сподівань не мають, зазначив речник Путіна Дмитро Пєсков, але були б раді перемозі сил, котрі виступали б за відновлення відносин з Москвою.
"Але поки таких тенденцій немає", - визнав він.
Підтримка залишиться незмінною
Питання прем'єрства стане основним і може зашкодити майбутньому порозумінню, зазначив політичний експерт Денис Колесник. За його словами, центристи не хочуть коаліції з ультраправими, але й з ультралівими також. Тому можлива або пролонгація повноважень чинного прем'єра (заради цього Макрон може кілька місяців не підписувати заяву про відставку), або союз центристів з поміркованими депутатами як з лівого, так і з правого політичного флангу.
Утім, Денис Колесник переконаний у незмінності політики Франції по Україні. За його словами, принциповим може стати питання, чи дозволяти застосовувати французьку зброю по території Росії. З іншого боку, загрозою може стати прихильність лівих та ультралівих (принаймні, частини) з "ННФ" до ідеї дипломатичного врегулювання російсько-української війни із частковим прийняттям умов країни-агресорки за "пекінським" сценарієм. "У такому разі, Макрон проводитиме свою зовнішню політику більш поміроквано. У Франції оборонна політика - прерогатива президента, погоджувати з парламентом відповідні рішення не потрібно. Навіть щодо розгортання сил за кордоном", - нагадав експерт.
За останніми даними, президент Франції не прийняв відставки прем'єра та попросив залишитися на посаді для забезпечення стабільності країни.
3 
8759
Коментарі