Український казкар Сашко Лірник (справжнє ім'я Олександр Власюк. - ред.) балотується до Верховної Ради як самовисуванець в окрузі №18 у Вінницькій області. Каже, що не боявся виходити проти "Беркуту" під час акції протесту під Українським домом, тому і тиску чиновників, чи бійки у Раді не злякається.
- Сьогодні це похід совісних людей у Верховну Раду. Нехай їх поки що небагато, але, принаймні, осередок буде. І ми не будемо мовчати, нехай навіть дійде до фізичної боротьби, чому ні? Бо це ті люди, які йдуть за ідею. Це ті, хто готовий за свою ідею страждати, померти, захистити і перемогти.
Чого Ви вирішили балотуватись до Верховної Ради?
- Вже несила терпіти те, що відбувається. Зараз настав той час, коли країна потребує патріотів. Бо у владі їх немає, вони всі або продаються, або мають якісь інтереси за кордоном, бізнес. Мабуть, настав мій час — ми дітей учимо бути патріотами, треба самому показувати приклад. Дуже гарний приклад — Януш Корчак, письменник, який займався дітками. Коли фашисти забрали дітей, він усе покинув і пішов із ними у концтабір. Моя доля - бути з українськими дітками і робити для них усе можливе. Може, я романтик, ідеаліст. Але я туди йду, щоб навести порядок, бо зараз Верховна Рада — це відстійник бидла.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Собор" іде на вибори не для того, аби відбирати голоси в інших - Жебрівський
Як Ви оцінюєте масовий похід митців у політику? Чи готове до цього українське суспільство?
- Ті люди, які творять — вони небайдужі люди. Бо байдужий не може нічого нового створити — він тільки споживає. Тому настав час бути трошки небайдужими, це остання барикада. Взагалі мені дуже дивно, коли говорять — похід митців. Чому не кажуть похід юристів чи бізнесменів? Всі громадяни рівні і згідно Конституції мають право балотуватися. А потім вже діло десяте, хто вони по професії. По професії я інженер-будівельник і працюю по професії. А те, чим я займаюсь паралельно — це вже місія. Зараз у владу йдуть ті люди, яким совість вже пече. Мені буде соромно, якщо я буду осторонь. Я у свій час покинув усе, повернувся з Росії в Україну. А зараз наша держава нищиться на очах, то треба її захистити. Навіть якщо щось не так - то мені принаймні буде не соромно.
Чого саме не вистачає українській політиці?
- Патріотизму. Нормального українського патріотизму. Будь-яку систему змінюють саме патріоти. Так, революції починають ідеалісти, а потім цим користаються негідники. Але якщо нічого не робити — то тоді вже просто все...
Як саме можна змінити цю систему? Що для цього плануєте робити?
- Тут є два варіанти. Або поступово, еволюційно змінювати — шляхом виборів, кількісної переваги патріотів у Верховній Раді. Або революційним шляхом. Усі ці справи дуже не хотілося б починати в Україні. Бо вона і так пережила стільки лиха, що ще не вистачало зараз крові. Насправді зараз вже зрозуміло хто є хто і хто чого вартує. Сьогодні це похід совісних людей у Верховну Раду. Нехай їх поки що небагато, але, принаймні, осередок буде. І ми не будемо мовчати, нехай навіть дійде до фізичної боротьби, чому ні? Бо це ті люди, які йдуть за ідею. Це ті, хто готовий за свою ідею страждати, померти, захистити і перемогти.
За нашими опонентами стоять гроші, але за ними немає ідеї. Заради грошей вони ризикувати не будуть, а ми будемо за ідею стояти до кінця.
За даними соцопитувань, в Україні великий відсоток людей, які взагалі не планують йти на вибори. Чи означає це, що український виборець став байдужим до політики і як це змінити?
- Насправді, це дзвіночок для наших політиків. Про те, що люди зневірились у цій владі, зрозуміли, що коли один злодій змінюється іншим, краще не стане. Цей відсоток людей, які не хочуть йти на вибори — це потенційне ядро для революції. Люди, які будуть зносити цю владу, змітати її. І коли їх збереться критична маса, то треба буде владоможцям тікати далеко-далеко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Свобода" запідозрила, що кандидатів від УП "Собор" підставляють
Яким буде перший Ваш крок у Верховній Раді?
- Ясно, що перший крок — це присяга на вірність Україні. Відповідні кроки викладені у моїй програмі. По-перше, потрібно лікувати нашу владу, тому потрібно змінити закон про суддів. Їх мають обирати за такими принципами, як на Заході, має бути суд присяжних. Друге — заборона продажу землі. Треба чітко визначити, що землю продавати не можна, хочете в оренду — будь ласка. Третє — ввести обов'язковий прогресивний податок на розкіш. У нас абсолютно дика ситуація, коли купка людей має усе, а решта не мають нічого. Якщо вони мають зиск з нашої землі, з нашого народу, значить повинні більше платити.
Для реалізації задуманого потрібне створення патріотичного непоступливого крила, думаю, ми до цього прийдемо. Якщо згадаємо історію, то саме з таких невеличких ядер відбувались усі зрушення. Так потрібно і у Верховній Раді. Бо всі ті грошові мішки, які йдуть — вони сцикуни і бояться. Пам'ятаєте, як Раду штурмували афганці? Як вони зривали із себе значки і драпали? Так само їх злякати, вони чкурнуть і забудуть усе на світі.
Тобто Ви будете гуртувати навколо себе однодумців?
- Не я, а ми будемо гуртувати. Там буде кілька таких як я. Пройде Олесь Доній, пройде "Свобода". На цьому етапі ми з ними однодумці. Йде так звана примусова деукраїнізація. Разом будемо вимагати й імпічменту президента і відставки цього уряду. Це ті кроки, які поки що можливі мирним законним шляхом — у межах Конституції.
Який президент потрібен Україні?
- По-перше той, якого вибирає народ і з тими повноваженнями, які народ йому дає. А не узурпатор, який усе це захоплює. Я схиляюсь до думки, що потрібен навіть такий собі проукраїнський диктатор. Бо ще трошечки, і усе посипеться. Уже весь капітал за кордоном, усе вивозиться. Тому потрібен президент жорсткий, але проукраїнський. Час такий, що потрібно демонтувати владу, яка зрослася між собою, її треба віддлубувати. Такий президент це зможе зробити законним шляхом. Бо інакше це зробить народ під час повстання, а до цього не хотілось би доводити.
Експерти прогнозують, що ці вибори будуть одними із найбрудніших за технологіями і тиском. Як Ви будете протистояти цьому у себе на окрузі?
- У мене все дуже просто — проти мене ніяких компроматів немає. Я нікому нічого не винен, нічого не крав. За мною немає неправди, тому я спокійний абсолютно. До святих бруд не липне. Я звичайно не святий, але абсолютно спокійний у цьому плані. На шляху підрахунку, звісно, я не зможу цьому протистояти. Але я ідеаліст і надіюсь, що ще не все можна купити. А якщо вже все можна купити — то це як перевірка, як лакмусовий папірець. Значить, змінити щось мирним шляхом не вийде.
Місцеві чиновники на Вас не тиснуть?
- Я від них не залежу. Я сам по собі, і вже звик до цього. Ясно, що у мене є помічники, однодумці. Головне не боятися цих чиновників. Вони ж трусяться за гроші, а ми за ідею. Їх давлять за гроші, тому вони не будуть підставляти своє життя і свою родину. Якби чиновники були такими активними і успішними борцями, то ми б рухались вперед. Чиновницький апарат прогнилий. Так само як вони хазяйнують, так само і нам протистоять. Вони ж нічого не вміють. Є якісь відморозки, але їх небагато. Тому є певний ризик, хоча ну і що? Я не боявся виходити проти "Беркуту" під Українським домом. Раз живемо.
Хто Ваші конкуренти на окрузі?
- Скажу таку штуку: я не є політтехнолог, у мене своє уявлення про вибори. У житті я завжди орієнтуюсь на власні сили, тому навіть не цікавився, хто у мене там конкуренти. Вникати в якісь стратегії протистояння, таємні ігри — я цього не роблю. Людям не цікава моя боротьба з ними чи їх боротьба зі мною. Людям цікаво, що буде з ними — хто може допомогти і направити. Я не орієнтуюсь на суперників, мені на них начхати. У мене змагання за людей. (конкурент Лірника на окрузі — нардеп-"регіонал" Григорій Калетнік. - ред.)
Багато хто з політиків пропонує людям різні подачки. Вони "віддячать" за це своїм голосом?
- Так, люди на це купуються. У Києві дуже легко — тут просунуті, є телебачення, радіо, інтернет. У селах цього немає, там життя застигло навіть не у 20, а у 19 сторіччі. Розмови дуже прості: "Якщо я не проголосую, як каже голова, то він не дасть мені трактора, або жому не випише для свині". Навіть не гроші дають, а обіцянки. Людей лякає навіть обіцянка щось не дати. Треба їм пояснювати, проводити просвітницьку роботу — як бути громадянином, як захищати свої права. Цим і відрізняються творчі люди — вони піднімають навколо себе моральність і розвивають інтелект.
Хто Ваші потенційні виборці?
Це ті, хто пишуть мені листи, хто дивляться мої передачі. Це ті, хто вже мають ідеї і розуміють, що це їхнє майбутнє. Це старші люди, які мають українські цінності і не забули, що вони українці, а не малороси. Насправді той округ, де я балотуюсь, там усі мої родичі, звідки пішов мій рід. Це те місце, де на карті є острів Лірника Сашка. Мої виборці — це саме українці. Я з цього народу вийшов, і те, що мені близьке, те і цим людям близьке.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Війна вже прийшла фактично в кожну хату" - Капранови
Чого хочуть виборці?
- Ми говоримо на одній мові, однаково думаємо. Вони хочуть зрозуміти, як їм далі жити, щоб не стало гірше. Бо за цей час стало гірше жити, повтрачали роботу. Є такі родини, які живуть на пенсію бабці, бо син і онук безробітні. Люди не розуміють різниці між партіями, між цими кандидатами. Їм треба пояснювати, чому по телевізору показують, що вони ніби хороші, а в житті насправді все не так. Люди дуже спраглі до такої інформації — без грошей і подачок. Вони розуміють, що я їх не купую і мені від них не треба якоїсь самопожертви. Я вчу їх бути патріотами. Не все я можу пояснити, але я на їх рівні, а вони на моєму.
Де берете гроші на кампанію?
- Багато людей мені обіцяли допомогти фінансами, якщо буде треба. Але в основному це добровільна підтримка агітаторів. Люди кругом мене пізнають, тому мені дуже легко. Тут не обов'язково збирати стотисячні мітинги, я не прибічник такого. Але в мене дуже міцний електорат, бо з ким я поговорю, той за мене голосує і вже не продасться. Дуже цікаво, що всі політичні партії до мене звернулися і запропонували свою підтримку. На неофіційному рівні сказали, що будуть підтримувати як високоморального чоловіка, який не стане "тушкою". Але це не провладні партії, бо їх на поріг не пускаю. Така кампанія дуже проста і дуже дієва. Є одна фраза, що президентом Америки стане той, хто найбільше потисне рук. Так само і тут.
Зараз є думка, що вибори перетворилися у змагання гаманців. А Ви кажете, що багато грошей не потрібно?
- Так це правда. Але тут або гроші, або ідея. Є таке поняття як диво і воно трапляється. Я вірю, що не все вирішують гроші. Навіть навпаки — якщо робити ставку тільки на гроші, то це може дати зворотній ефект. Грошей у мене нема, я не можу перебити мільйонерів і адмінресурс. Але в мене є щирість і слово.
3 
8759
Коментарі
126