- Нас сюда согнали. Янык приедет в 11.30, а то и 12. Мы тут зае...сь стоять с 8 утра, - каже вихованець ліцею Богуна. Він - у парадній формі. Разом із чотирма десятками однокурсників стоять у два ряди біля червоної доріжки. Вона веде до входу в київський палац "Україна". Сюди повинен приїхати президент Віктор Янукович на святкування 70-ї річниці визволення Києва від фашистських загарбників.
За 10 м від червоної доріжки розкидане собаче лайно. Неподалік перешіптуються двоє прибиральниць у яскраво-помаранчевих жилетах. Тримають мітли. Праворуч від входу - оркестр. Грають військові пісні. Неподалік сива жінка з глибокими зморшками тримає пачку запрошень на захід.
- Если вы - корреспондент, я вами ничего хорошего не расскажу. Понимаете, я не все приемлю в этой стране и нынешнем распорядке, - каже Ніна Григорівна Коваль, посміхається. - У меня отпадает желание вникать в политику и быть патриотом.
До неї підходить жінка. На голові - військова фуражка.
- У вас не найдется одного лишнего приглашения?, - питає.
- Они посчитаны на конкретных людей. Тут только для ветеранов с Печерска, - відповідає Ніна Григорівна.
Жінка не відходить кілька хвилин. Ніна Григорівна простягає їй запрошення.
- Решила помочь, сделать доброе дело. Пригласительные раздали не своевременно по организациям. Многим только вчера вечером сообщили, а передать билеты не успели.
Біля сходинок шестеро жінок фотографуються. Беруться за руки. Вони - члени громадської Ради організації ветеранів. Живуть у Солом'янському районі Києва.
- Ми учасники війни, - розказує 84-річна Марія Волошина. Викладала в столичному політесі. -Відбудовували Київ, застали його зовсім зруйнованим. Київ збирали по камінчику. Для нас це свято — і радість, і сум. Радість за визволення нашого міста, жалоба за тими, хто залишився на дні Дніпра.
Біля неї у чорнява 54-річна Галина Кузьмич витирає сльози.
- Думаємо, що буде президент. Тому що нас попереджали, що треба з собою взяти документи, - розповідає Марія Волошина.
О 10.00 біля палацу припарковуються два двоповерхові автобуси з табличкою "Київська міська державна адміністрація". З нього виходять ветерани. Червоною доріжкою піднімаються. Ліцеїсти віддають їм честь. За 30 хв на чорних "Мерседесах" виходять посли. За ними троє священників.
О 11.37 червоною доріжкою біжить секретар Київради Галина Герега. Вона у білому піджаку. З нею заступник голови КМДА, екс-міністр молоді та спорту Віктор Корж.
Журналістів до зали не пускають. Дозволяють пройти до окремого прес-центру і дивитися відео. Тут сидять троє охоронців та прес-служба президента. П'ють каву, їдять бутерброди. Стіл накрили для журналістів. Їх тут лише двоє.
На відео показують виступ Віктора Януковича. Потім - артистів Тіни Кароль, Олега Винника, "регіоналки" Таїсії Повалій.
О 13.05 двоє жінок намагаються пройти з запрошенням усередину зали. Їх не пускають.
- У вас тут что секретный объект? Ну и что, что опоздали? У меня есть пригласительный!, - кричить білявка. Бере під руку подругу з яскравим макіяжем. Жінки йдуть у бік метро.
За 1,5 години концерт завершується. На виході біля металошукача ветеранам видають по три гвоздики. Сива жінка з високою зачіскою у ракушку тримає чоловіка під руку. Подружжя йде повільно. У чоловіка на піджаку медалі, він з палицею.
- Про пожелания президента не хочу даже говорить. Что он знает о войне?, - говорить жінка.
- Бежала на мероприятие, опаздывала, а там полно "пропускников", - каже телефоном жінка у фіолетовій куртці з палицею. - Сумки эти проверяют на входе. Загнали аж на третий этаж.
Сходами повільно йде жінка. Несе два букети гвоздик та потертий пакет. Йде в бік метро.
- Концерт хороший. Больно вспоминать. Забыть такое нельзя, - каже 75-річна Неля Чередниченко, з Дарницького району столиці. Починає плакати. - На нас смотрят сквозь пальцы — ты никто и зовут нас никак. Мы сейчас никому не нужны, внимания никакого. Ведь в любой сфере, чтобы ты не спросил, куда бы ты не пошел — добиться невозможно. Писала всем чиновникам. Ни от Герегы, ни от Попова (голова КМДА - ред.) ничего и нигде не добьешся. Туманят мозги, пишут всякие ерундовое отписки.
5 
8759
Коментарі
76