Ми отримали можливість зупинити війну

Професор політології Києво-Могилянськох академії Олексій Гарань вважає, що на переговорах у Мінську щодо захоплених бойовиками територій Донбасу Україні вдалося досягнути більшого. Про це він заявив у інтерв'ю для Gazeta.ua

Які позитиви несуть Україні підписані в Мінську нові домовленості?

- Давайте згадаємо план Путіна, який він пропонував раніше нам і нашим західним партнерам. Він передбачав створення автономних республік в географічних кордонах Донецької і Луганської областей, відведення Збройних сил за межі цих анклавів. Також Кремль вимагав федералізацію України зі зміною Конституції. Утілення такого плану означало б створення баласту у вигляді цих республік, обмеження Києва у зовнішній та внутрішній політиці. Те, про що домовилися нині, лише повторює домовленості, ухвалені раніше. Але є чіткіша фіксація того, що і як робитиметься.

У підсумковому протоколі фактично зафіксовано реальний стан речей: ми не контролюємо частину територій Луганщини і Донеччини. Але це тільки третина Донбасу. До того ж, у тексті нема жодних згадок про ДНР та ЛНР. Йдеться лише про "окремі райони". Ми нічого не втратили, натомість отримали можливість зупинити війну, зупинити Путіна. Отже, його план зазнав краху.

Що нас чекає далі?

- Зрозуміло, що Росія прагнутиме саботувати виконання Мінських домовленостей на кожному кроці. Але існує тиск міжнародної спільноти. Ми побачили це і по Мінську. Спочатку відбулися тристоронні консультації Меркель і Олланда з Порошенком, а потім до цього процесу приєднався Путін. І в цілому можна говорити, що існувала спільна позиція України, Євросоюзу та США.

Зараз принципово важливе припинення вогню. Це означатиме, що ми зможемо сконцентруватися на вирішення проблем 90 відсотків території України. Тобто, можемо робити економічні, соціальні і правові реформи. Міжнародний валютний фонд уже готовий нам видіоити 17 мільярдів доларів на 4 роки. А в цілому йдеться про фінансову допомогу Заходу в розмірі 40 мільярдів. Це фактично той "план Маршалла", якого Київ колись просив.

Також важливо, що в протоколі записано про виведення іноземних формувань і найманців, відведення озброєнь і встановлення контролю України над кордоном з Росією.

Які маємо ризики від підписаних угод?

- Раніше у відповідності з Мінськими домовленостями Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування на захоплених територіях Донбасу. Тепер згідно цього документа маємо провести місцеві вибори. І хоч вони пройдуть у відповідності з українським законодавством, але у нас нема ілюзій щодо того, хто в них переможе. Це будуть представники бойовиків. Однак якщо з цих регіонів будуть виведені козаки, чеченці, російські "відпускники", встановлений наш контроль над кордоном, їхні позиції будуть суттєво послаблені. Тим паче, що про ДНР і ЛНР не йдеться.

Усі неприємні моменти — це частина великого компромісу, досягнутого на перемовинах. Нам вдалося досягнути більшого. Тепер головне — змусити іншу сторону виконувати Мінські домовленості.

Росія і сепаратисти до цього не виконували раніше прийнятих домовленостей. Де гарантія, що тепер виконуватимуть?

- Стовідсоткових гарантій від диктатора Путіна ніхто не дасть. Але він зараз узяв особисту участь у переговорах. Інакше кажучи, взяв на себе відповідальність у присутності європейських лідерів. Тобто, тепер не може "з'їхати з теми". По-друге, діють механізми подальшого тиску Заходу на Росію. Нещодавно прийнято рішення про посилення санкцій. Їхній запуск відклали до 16 лютого. Перемир'я має початися з 15-го. Це означає, що у Путіна є вибір: або угода про припинення вогню починає діяти, або будуть додаткові санкції.

Для нас принципово важливо зірвати розростання цієї ракової пухлини і почати робити те, від чого Кремль нас постійно намагається відволікти, - економічне відновлення країни. Нині така можливість є. І під це іде фінансування.

Викликає тривогу те, що відновлення контрою над кордоном відсунуте аж до кінця року. Тобто, увесь цей час Росія може завозити озброєння для сепаратистів, вводити "гуманітарні" конвої тощо?

- Може. А хіба до цього не могла? Мінські домовленості — це дорожна карта, що накреслила контури, в рамках яких ми можемо діяти. І щось таки буде мінятися. Так, як раніше, Росія не зможе відверто завозити зброю. Однак це не значить, що все зміниться дуже швидко. Я думаю, що Путін ще довго нам мотатиме нерви і питиме кров з наших людей. Але у нас нема військової потуги, щоб звільнити Донецьк і Луганськ. Тому треба поступово починати процес відновлення контролю над окупованими територіями і кордоном і миритися з неприємними речами, які супроводжуватимуть цей процес. Наприклад з тим,що будуть легімітизовані лідери бойовиків. Ми змушені погодитися на ці мінуси, щоб виграти в цілому.