Прем'єр-міністр Болгарії Бойко Борисов оголосив, що разом із кабінетом міністрів подає у відставку. Останні три дні у країні відбуваються масові протести. Приводом до протесту стали високі ціни на електроенергію.
У вівторок мітинги переросли у безлади і сутички з поліцією. Групи демонстрантів у столиці Софії закидали камінням патрульні машини і побили вітрини магазинів. Поліція затримала 25 людей.
Про те, що зараз відбувається у країні, розповідає Gazeta.ua болгарський політолог і філософ Ангел Ґранчаров, 54 роки.
"Протести розпочалися у відповідь на підвищення цін на комунальні послуги, - говорить він. - Зокрема, вдвічі зросла ціна на електроенергію. І люди вийшли на вулицю спочатку через це. Така реакція цілком нормальна. Але підозріло, що вийшли вони одночасно у багатьох містах. За логікою це мало б бути 2-3 міста, а не 10-15 як вийшло насправді. Саме тому дуже важко повірити у їхню спонтанність. Хоч-не-хоч, створюється враження, що їх хтось організовував. Тим більше, що за ціни на енергію відповідає не уряд, а енергорозподільчі компанії. Вони всі приватні, куплені іноземцями. Люди вимагали їх націоналізувати. З іншого боку, є чутки, що протести організовувала соціалістична опозиція. В кожному разі така швидка мало не революція дуже всіх здивувала. Надто події вівторка".
Їх організовували через Фейсбук?
Так, це найпопулярніша теза. Що люди масово домовлялися через соціальні мережі в інтернеті, щоб вийти одночасно на мітинг по всій країні. Водночас, це ж тисячі людей. Якщо й розпочиналося все в інтернеті, то неодмінно мала б бути якась масова підтримка людей вже перед самим проведенням. Спочатку протестувальників було менше. Від 17 лютого, коли вони вийшли на вулицю, уряд почав виправдовуватися. Мовляв, ціни не від нього залежать, - це все іноземні фірми. Тоді в наступні дні людей уже вийшло значно більше. Тоді уряд заявив, що не дозволить підвищувати ціни. Але й це не зупинило протестувальників. 19-го вони вже вимагали відставки уряду. Існує й версія, що ці протести уряд спровокував навмисне.
Навіщо?
Зовсім незадовго до цього в Болгарії вибухнув великий скандал щодо співпраці прем'єра Борисова зі спецслужбами. Його називали "агент Буда". Вікілікс опублікував документи, які це підтверджують. Його завербували через те, що він брав участь у злочинних угруповуваннях, - і просто могли притягти до відповідальності. Це якраз був початок 90-х років. І в суспільстві почало наростати збурення, що європейською країною керує представник організованої злочинності. І є підозри, що сам Борисов і наближені до нього люди спровокували ці мітинги, щоб відвернути увагу від цього скандалу. А потім просто втратив контроль над ними. Становище стало неконтрольованим, і вся злість людей уже спрямувалась проти уряду. Борисов - популіст. Він, очевидно, хотів вийти і сказати, що погоджується з усіма вимогами. І вийти сухим. Завжди так робить. А от цього разу не вийшло.
Чи справді подібні Борисов і його партія ГЕРБ із Януковичем та Партією регіонів?
Аналогії дуже виразні. ГЕРБ така сама партія як і "регіонали", - відверто проросійська, олігархічна і мафіозна структура. Вона намагається себе позиціонувати як проєвропейська і навіть проамериканська, але саме її виникнення наприкінці 2000-х було дуже підозріле. Адже багато її засновників були відвертими злочинцями, які ділили власність у 90-ті роки. Це колишні міліціонери, або ж люди, що виникли просто нізвідки. І Бойко Борисова за часів зовсім іншої коаліції призначили міністром внутрішніх справ. Він чотири роки ним пропрацював, і в політиці йому сподобалося. Він давав багато інтерв'ю, і медії створили йому образ "свого парубка", захисника знедолених. Казав, що ніхто, крім нього не здатен розв'язати всіх проблем країни. І коли попередній альянс партій утратив владу, він створив собі власну політичну силу з близькими друзями та знайомими. Відразу після цього великий бізнес, болгарські олігархи, банкіри почали інвестувати в нього великі кошти. Всі олігархи — його близькі приятелі. Відповідно, вже від 2010 року він дістав мало не необмежену владу у країні. Цим наближеним олігархам легше було проводити всілякі оборудки, прикриваючись прем'єром. Разом з тим, і його власний статок нараховують понад мільярд євро. Отже, подібностей можна знайти безліч і на кожному етапі.
Чому болгари можуть за три дні зняти Борисова, а українці три роки терплять?
Узагалі-то, болгари та українці неймовірно подібні між собою. Мають і схожий темперамент, і звички, і навіть так само собі обирають керівників. Інакше до влади не прийшли б такі особистості. Але, бачте, наші сусіди греки, - а вони протестують значно частіше і рішучіше. Ми весь час якраз нарікаємо, що дуже терплячі, на відміну від них. За останні 20 років лише два-три рази мали масові протести. Тож, це дратувало болгар. Мовляв, греки протестують завжди, а ми що, не можемо? Отже, ми дивимось на них, а українці - тепер на нас.
Це була несподіванка?
Дуже велика, бо ніхто справді не розраховував, що все так швидко відбудеться. Якщо справді причиною стали ціни на комуналку, - то це буденне питання для Болгарії. Їх часто підвищують. І люди постійно невдоволені. Ніби й нічого незвичайного. А от вийшло так, що зараз це вивело маси народу на вулицю. І урядові нічого не лишалося, як піти. Завжди такі події важко передбачити - нема-нема та й вибухне.
Чи правда, що протести не мали лідерів?
Так. Справді, їх ніхто не очолює. Вони виникли як самоорганізована сила. І представляють зовсім різні класи людей. Ніяких політичних партій, лише гасло "Геть Бойко!" Це об'єднало дуже багатьох. Проблема інша - що ті ж таки протестувальники виступають загалом проти наших політиків. Бо політичної сили, яка була б реальною альтернативою досі немає.
Борисов пояснює відставку сутичками з поліцією, - чому демонстранти пішли на таку агресію?
Це вперше за новітню нашу історію. Ми мали протести 1997-го, коли люди теж вимагали відставки уряду через гіперінфляцію. І вони тривали близько місяця. Виходили щодня. Але не було таких ексцесів як оце у вівторок, щоб кидати каміннями у поліцію, бити вітрини чи машини, готувати коктейлі Молотова абощо. Завжди протестували мирно. А цього разу серед протестувальників з'явилися бойові групи по кілька осіб, які свідомо влаштовували безлад. І це спровокувало поліцію, вона почала битися з протестувальниками. Все дуже жорстоко було. І, фактично, це і стало остаточною причиною. Навряд чи прем'єр міг допустити постійного безладу і насильства на вулицях.
Що тепер буде з урядом та парламентом? Як далі розвиватимуться події?
Наступні парламентські вибори у нас будуть за п'ять місяців, 7 липня. Якщо їх перенесути на два місяці - це не матиме жодного значення. І це теж іде, на жаль, на користь ГЕРБу. Бо ці кілька місяців країною керуватиме так званий "службовий уряд", без якоїсь партійної приналежності. І це може погіршити ситуацію. Соціалісти виглядають розгубленими, бо їм буде важко зорієнтуватись у швидкій зміні ситуації. А іншої опозиції просто немає. Є дрібні ліберальні партії, але вони самі більше ворогують між собою, ніж з ГЕРБом та БСП. А ці дві партії не мають правоцентристських переконань, це типові лівацькі, посткомуністичні сили. І боротьба між ними - досить умовна. Є запит на нових лідерів, але зараз дуже важко спрогнозувати подальший розвиток подій.
7 
8759
Коментарі
119