"Донька Віра вийшла заміж після 30 років, — розповідає в листі Лариса Олексіївна з Чернігова. — У шлюбі прожила сім років. Останні три місяці чоловік став агресивний. Не звертає увагу на 5-річного сина. У листопаді зібрав речі й без всякого пояснення пішов із дому. Донька подала на розлучення. Яке майбутнє чекає на неї?"
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Дістає з конверта весільне фото Віри та її чоловіка Петра. Кладе на знімок праву руку.
— Зять знайшов іншу жінку. Але цей роман добром не закінчиться. Скоро він захоче повернутися в сім'ю. Донька може пробачити й відновити стосунки. Або поєднати свою долю з іншим чоловіком і народити ще одну дитину від нього. Вибір за нею.
"Донька Олена була у шлюбі двічі, — пише Алла Леонідівна із Хмельниччини. — Дітей не має. Весною продала квартиру, а кошти вклала в новобудову. Проживає в селі разом із нами. Будинок по договору мають закінчити у третьому кварталі 2017 року. У листопаді вона вкрала 70 тисяч гривень, які сестра збирала на машину. Потім Лєна пояснила, що її підставили на роботі. Вона стала скритна. Декілька разів я ловила її на брехні. Не розумію, що коїться з дитиною".
На фото Олена в дублянці. Має зелені очі та світло-русе волосся.
— Донька винна гроші впливовим людям. Перевірте, чи є в неї документи на квартиру, яку придбала. Краще заберіть їх. Хай полежать у надійному місці. Скоро Олена зізнається, в чому річ. Їй не можна листуватися з чоловіками, з якими познайомилася в інтернеті. Матиме неприємності. Може закохатися в того, який відбуває термін у в'язниці.
"Син звинувачує мене в тому, що у свої 54 роки холостякує, — пише львів'янка Світлана Григорівна, 71 рік. — Я вийшла заміж у 16, чоловік одружився у 21. У нашій родині ніколи не було людей, які б прожили життя без пари. Тимур мав дівчину. Зустрічалися три роки. Хотів її в дружини брати. Але мені сусіди розповіли, вона не з благополучної сім'ї. Батько — злодій, мати любила випити. Відмовила тоді сина з такими людьми родичатися. Він довго на мене дувся. Потім почав з іншою дівчиною дружити. Гарна, заможна. Зустрічалася з Тимуром півроку. Доки не призналася, що іншого з армії чекає. Обидві його дівчини вийшли заміж. В кожної по троє дітей. У сина були жінки. Але нікого більше так не любив, як ту першу Наталку. Я себе гризу на старості, що не дала тоді йому женитися. Живемо удвох. Із ким він після моєї смерті залишиться?"
Вкладає в конверт паспортне фото Тимура. Він у білій сорочці, має карі очі й густі вуса.
— Син дорікає перш за все собі. Бо не пішов за покликом серця й покинув дівчину, яку кохав. Не картайте себе. Він зустрічається із вдовою, яка на 10 років за нього молодша. Ви дошкуляєте, що витрачає на неї гроші. Не хочете невістки, в якої є двоє дітей. Вони не стануть вам тягарем. Годі наступати на ті самі граблі. Дозвольте синові самому вирішувати, кого любити. До літа Тимур почне жити в цивільному шлюбі.
"Життя заставило мене вірити в дива, — розповідає у листі львів'янка Христина Дмитрівна, 49 років. — Я виросла в сирітському будинку. У 18 познайомилася з Романом. За вісім місяців ми побралися. Майже 14 років знімали квартиру. Усі гроші витрачали на оренду. А в квітні 2011-го в чоловіка померла тітка. З чотирьох племінників вона обрала його. Заповіла свою хату й 4 "сотки" городу. У лютому 2014 року чоловіка поранив снайпер на Інститутській. Він чудом вижив. Мав проблеми із зором. Але влітку 2015-го зробили операцію, і зір вдалося відновити. Донька вийшла заміж. Чотири роки не могла завагітніти. А торік на Покрову дізналася, що цього року я стану бабусею. Та в листопаді зятя звільнили з роботи. Він шокував нас новиною, що підписав контракт і йде в АТО".
— Моліться за зятя. Влітку він повернеться додому живий. Донька народить двійню. Не втрачайте надію відшукати своїх рідних. У Росії знайдете брата й дядька по маминій лінії.
3 
1
Коментарі